Форум Рідного Міста

Розробка сайту галицького діалекту.

Олексій Мачехін - 13-8-2003 у 12:42

Почали. Долучайтесь, хто небайдужий.

Нам потрібен координатор.

fish - 13-8-2003 у 13:12

В сенсі, ми розробляємо словник, який може стати основою молодіжного сленгу - як гідна альтернатива російському. Тут можуть бути не просто галицькі діалектизми, а й сучасні слівця.

А так - я небайдужа! Починаю думати над дизайном - нехай це буде моя частка, якщо вже до галичан мені - дві третини України :)
Нам треба збирачі фольклору, багато. Долучайтеся. Формулюємо так: слово - сфера вживання - тлумачення - приклади, як у будь-якому нормальному словнику. Найперше відловлюймо актуальні, експресивні слівця.
Нам треба упорядник-коректор, краще двоє.
Нам треба хтось, хто накидає програмку навігації і пошуку.
Зголошуйтесь!

Наталка - 13-8-2003 у 13:12

Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
Нам потрібен координатор.


І бажано - галичанин... або галичанка :saint:

fish - 13-8-2003 у 13:19

ну вже ж не араб! :)

Користувач Олесь - 13-8-2003 у 13:19

Долучаюся.

1. З гостінгом вже вирішили? Платний/безкоштовний, технічні вимоги (PHP тощо). Доменна зона аби була не .ru. Найліпше, як на мене, аби була нейтральна - .com, .net, .info. Андрій пропонував своє ridne.net - як на мене, цілком добре, і назва "рідне" відразу підходить.

2. Дизайн/розробка. Тут присутні люди, здатні написати сайт, як я зауважив. Потрібне тільки їх бажання.

3. Наповнення. Частково вже є на форумі, включно з лінками на подібні ресурси, до його збагачення може постійно долучатися кожен з нас, я можу також долучатися до етимологічного аналізу слів. Софійка також розуміється в таких речах.

Олексій Мачехін - 13-8-2003 у 13:20

Стоп! Без сумбуру будь-ласка в цій темі!!! Я в "мова у Львові" написав що треба поперше:
1. Координатор
2. Концепція
Лише тоді координатор (людина що розуміється на створенні інтерактивних проектів) скаже що нам тре і в якому порядку робити.
І ще раз тут прошу пана Андрія Пелещишина зайнятися цю посаду на себе - аби бодай впорядкувати зусилля, бо лише на ентузіазмі ми далеко не доїдемо - кожний своє зробить та поєднати буде важко - в крайньому випадку.


Дуже прошу панство вести конструктивне обговорення і речі, що вже узгоджені ПОЗНАЧАТИ
Щодо концепції. Нагадую, що починалося все з пропозиції зробити Словник діалектних слів, підручник діалекту. Нічого не маю проти сленгу, проте давайте чітко визначимося із цим питанням. Бо без згоди тут не обійдеться. Можна навіть проголосувати.

fish - 13-8-2003 у 13:21

а ти, Наталю, що робитимеш? Нам з тобою до мовної частини зась, хіба до технічної :)

Користувач Олесь - 13-8-2003 у 13:21

Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
Нам потрібен координатор.

Резюме засилати? ;)

Користувач Олесь - 13-8-2003 у 13:23

Цитата:
Першим відправив користувач fish
а ти, Наталю, що робитимеш? Нам з тобою до мовної частини зась, хіба до технічної :)

Я би так не казав, тому що дуже важливо буде наводити вживання/невживання слів, або їх відмінні значення і в інших регіонах України та місцях компактного проживання українців за кордоном.

fish - 13-8-2003 у 13:23

ок, така думка була

Олексій Мачехін - 13-8-2003 у 13:23

Та ні, не варто. Але він таки потрібен.

fish - 13-8-2003 у 13:28

2Olexiy А Пелещин зацікавлений? Може би ти сам узявся?

Олексій Мачехін - 13-8-2003 у 13:30

Не знаю про пана Андрія, але прошу його - бо він на тому дійсно розуміється. Як відмовиться - доведеться комусь з нас - оно, ніби, Олесь хоче.
Я не маю досвіду, чесно.

Доречі, ми страшенно забиваємо 1-шу сторінку своїм чатом. З огляду на те, що всі тут - академіки, чи не варто тему зробити недоступною для дійсних членів і новачків? (виключно з технічної т.з. - коректніше для 1-ї сторінки)

Андрій Пелещишин - 13-8-2003 у 16:54

Глибоко вдячиний Олексію за висловлену довіру. Старатимуся докладати максимум зусиль для розвитку проекту.

Думаю, що для початку треба провести обговорення, що ж ми робимо. Варіанти

1 Словник галицьких діалектизмів
2 Словник сучасного українського сленгу
3 Щось інше (наприклад інтелектуальна ессенція Форуму)

Перший варіант - мені видається трохи сумнівним. Тому що серед нас я не помітив професійного українського лінгвіста, який міг би вказати на явні промахи, які неодмінно будуть. Імовірно, що такі словники вже існують і ми просто будемо відкривати Америку і "знайдемо сокирку під лавкою" (як казала моя мама)

Другий - молодіжний сленг - тут простіше і (як на мене цікавіше та актуальніше). Тут багато молоді та багато викладачів і освітян. По формі словник може бути нестрогим (молодіжний!) та він не буде застарілим, бо напрям постійно розвивається. Зі жартами, анекдотами, малюнками

Третє - далі думати.

Пропоную десь до 1 вересня продовжувати обмінюватися думками та вести бесіду. У такому разі ідеї просто формуватимуться.

Потрібен координатор. Безсумнівно. На разі я навряд чи зможу. Думаю, координатор просто зявиться сам, і 1 вересня ми його просто підтвердимо.

На разі координатор має
1 Виявити бажання

2 Виловлювати цікаві думки, пропозиції з треду та періодично їх публікувати.

3 Стимулювати усіх інших та формувати список пропозицій (хто що може)

Я можу:
Поставити сайт на субдомені ridne.net (щось типу slovnyk.ridne.net)
Помогти в розробці.
Скоординувати та організувати просування сайту в Інтернеті (а то він лежатиме мертвим грузом)
Поговорити з лінгвістами та культурологами, спробувати залучити
Може ще щось (напевно немало чого).

Спонсори можливо будуть потрібні. Для реклами, певних технічних питань, офлайнової версії (друковані, СД).
Треба подумати на оформленням інтелектуальної власності. Я розумію, що це потрібно усій Україні, але мені б не хотілося побачити результи нашої праці виданим під незнайомим нам прізвищем за спонсорством "Їхнього Радіо" та зі спотвореним змістом.

Координатор тому повинен запропонувати варіанти вирішення цієї задачі. Нічого складного тут нема

Наталка - 13-8-2003 у 21:28

Цитата:
Першим відправив користувач fish
а ти, Наталю, що робитимеш? Нам з тобою до мовної частини зась, хіба до технічної :)


Та й до технічної важкувато буде - доведеться нам самим вивчити галицький діалект так, щоби нас всі за галичанок сприймали, а то навіть правопис слів перевірити не зможемо :D
Я згодна з паном Андрієм – до початку вересня ще можна обмінюватись думками; крім того, мені більш “посміхається”, як ідея, словник сучасного українського сленгу. З розшифровкою значення і можна навіть з джерелом - щоби все, як у дорослих :lol: Діалектизми – не тільки галицькі, а також оригінальні, дотепні приказки та прислів’я можна подати у вигляді якогось додатку – необтяжливо і цікаво. Моя шефова на днях брякнула, що слово “збаранів” – “польскоє засореніє” української мови, а я їй за допомогою невеличкої схеми словотворення довела, що воно цілком українське, а баран – навіть в Удмуртії баран. Щось в такому дусі можна також зробити – вказувати походження (або гіпотезу про походження) певних слів. Таке ось :)

Олексій Мачехін - 13-8-2003 у 23:00

Якщо навіть і робити сленг, то все одно не обійдешся без систематизації за походженням - гуцульське, бойківське, лемківське, новоутворене, тощо.
Але словник, що сам по собі є річчю прикладною, - то завше мертва річ без активного вживання його змісту, отже маємо запропонувати цікаву галузь застосування. Перше, що спадає на думку - самім доведеться написати із вживанням сленгу щось... принаймні захоплююче. Краще б було - щось довготривале те цікаве запустити. Але це так - ще інформація для роздумів.

Також є пропозиція: оскільки обговорення буде тривалим, гілка стане занадто важкою. Отже пропонується завести кілька тем:
1. Хто що може
2. Обговорення концепції
3. Обговорення наповнення
4. Технічне спілкування (може й це доведеться деталізувати)
5. Все інше

Ціла група виходить. Може розділ на форумі тимчасово створити?

Андрій Пелещишин - 13-8-2003 у 23:31

Можна новий розділ створити, але нехай ще все разом повариться. Коли розпухне - будемо ділити. А то може все заглохнути по пустих гілках.

Давайте думати про зміст -

Я за сленг.

Юрій Сєров - 13-8-2003 у 23:44

Я також за сленг.
Буду допомагати чим зможу...

Наталка - 13-8-2003 у 23:50

Цитата:
Першим відправив користувач Андрій Пелещишин
Можна новий розділ створити, але нехай ще все разом повариться. Коли розпухне - будемо ділити. А то може все заглохнути по пустих гілках.


Згодна на всі 100%! Не треба кілька тем, бо на тому все волею Божою скінчиться.

Отже, що я можу? Набирати, сканувати, систематизувати... Розумію, що небагато. І нічого особливого, бо з компом я дружу як дуууже середненький користувач :), але все, що можу - зроблю. З повною віддачею. Бо справа, як справедливо зауважено, свята... :D
І непогано б побачити (а ще краще - почитати :D ) якусь основу, щоби знати, від чого відштовхуватись. Всі повідомлення в темі "Слова-перли..." дуже цікаві, та чи можна їх назвати сленгом? В якомусь значенні (шар розмовної лексики, що не співпадає з нормами літературної мови) - так. А от в значенні (тільки не лякайтесь!) "жаргон" ? Хотілося б побачити щось сучасне :)

fish - 14-8-2003 у 08:01

До речі, треба попутно визначитися із джерелами, де саме шукати, що прошаровувати.
Що я знаю про сучасний український сленг?
а) мова парагвайської туси (альорка, згрубша)
б) почуте з смітниківської ватаги (жиш, кульвани і сєрий, бімбусь - це те, що кияни називають перепічка)
в) вичитане з сучасної літератури і вислухане з пісень (кобіта, колєга, всьо)
г) звичне й знайоме, присутнє в мові так, що й не помічаємо (шуруй, лахи тощо)

Особливу групу складають перенесені з російської мови, часом вдало, часом зовсім погано. Може тут варто трохи взяти словотворчу справу у свої руки? Наприклад, я довший час чула і сама вживала слово "стібатися" як кальку, аж раптом усвідомила, що це слово навпаки від нас може бути запозиченим, бо ми маємо звичне і цілком своє "скубатися". Отут нам і стали би в пригоді діалектизми.

До речі, требе б іще визначитися із тим, що ми розуміємо під словом "сленг".

Олексій Мачехін - 14-8-2003 у 09:37

Що ж я можу?
Можу подизайнити трохи - графіку чи самі сторінки, але окрім хтмл та скрипту нічим таким не займався. Та й тим - роки півтора тому. Проте можна і підучити технології як треба буде.
Сканувати можу, маю вихід на одного студента-дизайнера у Львові, може той якихось ідей підкине. Що ж ще? А! шпиняти можу - аби не барились :)
Якщо серйозно - то буде справа, будуть і люди.

Мені в принципі хтілося б бачити той сайт як тісно сплетений клубок з діалектизмів, запозичених слів і сучасних утворень. Зплетений настільки, щоб не можна було сказати ні про що - "а це ту яким боком?"

Наталка - 14-8-2003 у 13:19

Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
Мені в принципі хтілося б бачити той сайт як тісно сплетений клубок з діалектизмів, запозичених слів і сучасних утворень. Зплетений настільки, щоб не можна було сказати ні про що - "а це ту яким боком?"


Якщо це вийде (вірніше, коли це вийде :D), це і буде вдалим поєднанням обох визначень сленгу.

fish - 14-8-2003 у 13:31

Може потроху почнемо скидати слівця? З часом якийсь порядок укладемо, як то робитимемо, а поки що можна, наприклад, отак. Які можуть бути сленгові варіанти позначень:

1)привітання
2)прощання
3)хлопець
4)дівчина
5)щось хороше, приємне
6)щось погане, неприємне

Пропонуйте варіанти.

Наталка - 14-8-2003 у 13:46

Цитата:
Першим відправив користувач fish
Які можуть бути сленгові варіанти позначень:

1)привітання
2)прощання
3)хлопець
4)дівчина
5)щось хороше, приємне
6)щось погане, неприємне

Пропонуйте варіанти.


Важко одразу зорієнтуватись. Так-так... привітання.
сервус - fish, пам’ятаєш це обговорення? :D
Від одного доброго знайомого почула хаюшки- він теж пам’ятає цей "англіцізьм" :D
З прощань - окрім па-па, нічого в голову не лізе, хоча на роботі на мене і досі всі так лупляться, наче це китайська :)
Про дівчат і хлопців... теж важко... ну, кобіта - то ясно. Ще якось чула, як один хлоп назвав жінку подібно до "тьотя", тіко через "ц"... Хто знає, як це звучить - долучайтеся.
Щось хороше - лепське, люксове
- ці визначення мені подоба.ться. Ще - якщо не помиляюсь - слово фест вживається у значенні "файно, круто"... Це як в Києві сказали б "фестіваліть", а тут фест-гуляти... Таке щось... ;)

fish - 14-8-2003 у 14:03

5) щось хороше - мені ще Карашівський якось написав від гуцулів фразу "сайт фрумос" - тобто, хороший. Тільки я не певна, з якої то мови запозичення.
До речі, самі слівця виділяйте жирним, щоб потім легше було їх знаходити.

Наталка - 14-8-2003 у 14:19

Цитата:
Першим відправив користувач fish
5) щось хороше - мені ще Карашівський якось написав від гуцулів фразу "сайт фрумос" - тобто, хороший. Тільки я не певна, з якої то мови запозичення.
До речі, самі слівця виділяйте жирним, щоб потім легше було їх знаходити.


Виправилась :D А фрумос мені нагадує дитячу казку про Фет Фрумоса. Молдавську, здається... Може, це з румунської запозичення? :)

Nazar - 14-8-2003 у 15:27

Я ще не маю часу щоби визначитись зі своєю позицією до такого активного запровадженнясленгу, тому наразі стримаюсь від коментарів. Сам я постійно вживаю нелітературні слівця, але не знаю чи то добре. Хоча на Схід треба просуватись всякими методами. Мені дуже імпонує пан Юрко Банзай зі своїм компутеровим сленгом, також може стати в пригоді.

Роман Голощук - 14-8-2003 у 22:42

Я щойно прочитав у „Ратуші”, що на Форумі видавців, який відбудеться 11-14 вересня у Львові, буде репрезентований „Короткий словник жаргонної лексики української мови” (упорядник – Леся Ставицька).
Цікаво було б переглянути ;)

Олексій Мачехін - 14-8-2003 у 22:51

Здається, панове, нас випередили і навіть дуже.

Роман Голощук - 14-8-2003 у 23:03

Олексію, не переживай! У Лесі Ставицької - "Короткий словник..." - а у нас буде Повний! Та й форми представлення різні - у неї друкований словник - а у нас - сайт. Лише б не нарватись на порушення інтелектуальної власності :(

Олексій Мачехін - 14-8-2003 у 23:05

Блін! Першопрохідцям завжди легше - їм нема на кого рівнятись. Тепер нам надолужувати.

fish - 15-8-2003 у 08:19

Нам теж нема на кого рівнятись - ми того ще не читали!
Щодо порушення інтелектуальної власності - дурня, ми ж не збираємося його переписувати!
Гадаю, у нас можуть бути такі джерела, про які першопрохідці не знають. Мені й то часто доводиться спілкуватися з людьми, які не просто користуються сленгом, але й творять його, просто постійно змінюваний, живий процес! Якщо у нас буде сайт, це даватиме нам суперову перевагу: книжку важко поповнити найсвіжішим слівцем, а сайт - запросто.
Доведемо, принаймні, самі собі (а то тут дехто сумнівався), щомова у нас жива і щодень розвивається.

Користувач Олесь - 15-8-2003 у 11:49

Переживати, що хтось нас випередив, думаю не варто. Як казав мій колишній шеф, "всьо пропало, ми запізно народилися".
Спробую впродовж наступного тижня залучити до дискусії фахівців-лінгвістів і філологів, якщо вони вже повернулися з відпусток, як ні - то вже в вересні.
Frumos (рум.) прикм. - гарний, красивий, привабливий (vreme frumoasa - гарна погода);
присл. - гарно.

Fat (рум.) ім. - плід; син.
Fat Frumos - Чарівний Принц (в сенсі чарівний = привабливий).
В слові "fat" над "а" має бути гачок, тоді воно читається як "е".

Наталка - 15-8-2003 у 16:12

Цитата:
Першим відправив користувач Користувач Олесь
Спробую впродовж наступного тижня залучити до дискусії фахівців-лінгвістів і філологів, якщо вони вже повернулися з відпусток, як ні - то вже в вересні.
Frumos (рум.) прикм. - гарний, красивий, привабливий (vreme frumoasa - гарна погода);
присл. - гарно.

Fat (рум.) ім. - плід; син.
Fat Frumos - Чарівний Принц (в сенсі чарівний = привабливий).
В слові "fat" над "а" має бути гачок, тоді воно читається як "е".


О, вгадала - про походження слова. :D
За фахівців-філологів - було б чудово. Бо ми тут, в переважній більшості, аматори, хоч і палкі :D І fish має рацію - сайт можна оновлювати, і в цьому його перевага перед словником.
А на Форум видавців треба б напроситися... в гості :cool:
Думаю, там буде море цікавинок... :)

Користувач Олесь - 15-8-2003 у 16:20

До речі, сайт повинен буде підтримувати розширене кодування - щоб при наведенні іншомовних слів не пояснювати "над а гачок, над о дашок...".

Олексій Мачехін - 15-8-2003 у 16:22

То все просто - 1252 це має підтримувати.

Наталка - 16-8-2003 у 21:09

рихтуйте - слухаю зараз братів Гадюкіних. "Мамуню, рихтуйте весілля". Це ж в значенні "готуйте", чи не так? Мені подобається :)

Роман Голощук - 17-8-2003 у 12:28

Цитата:
Першим відправив користувач Наталка
рихтуйте - слухаю зараз братів Гадюкіних. "Мамуню, рихтуйте весілля". Це ж в значенні "готуйте", чи не так? Мені подобається :)


Саме так!
А "Форум видавців" це дійсно непересічна подія! Наталю, обов'язково приїзджайте. Шкода, що напевно, ще не буде можливості на форумі придбати і Вашу книжку :( Чи, можливо, вже буде така нагода?

Наталка - 17-8-2003 у 20:59

Цитата:
Першим відправив користувач Роман Голощук
А "Форум видавців" це дійсно непересічна подія! Наталю, обов'язково приїзджайте. Шкода, що напевно, ще не буде можливості на форумі придбати і Вашу книжку :( Чи, можливо, вже буде така нагода?


На жаль, ще ні :( Книжка має з’явитися не раніше жовтня, а то й листопада, і, як я вже казала, вперше у житті мені хочеться, щоби час йшов швидше. Але, як би там не було, на ті два дні Форуму Видавців, що припадають на суботу-неділю, я дуууже постараюся приїхати :)

Роман Голощук - 19-8-2003 у 23:05

З нетерпінням чекаємо! До зустрічі на "Форумі" ;)

fish - 20-8-2003 у 08:25

учора думала про словник. Взагалі, пробувала собі уявити людину, яка вчиться за словником експресивної лексики. Якось не дуже, правда? Слово, відірване від контексту, шукається за абеткою...
я подумала, що для справді дієвого варіанту має бути якась зовсім інша форма. Можливо, щось типу розмовника?

Або так. Чесно кажучи, ми насправді звикли до російського сленгу. Всі ці прікольно - пришпильно... Тому й хочемо альтернативи. То чи не було б корисніше зробити словник відповідників? І у виконанні це простіше, російських словників сленгу більш як досить, є на що спертися. Здається мені, саме це є найбільш актуальним. Втім, це не означає, що ми лишимо за бортом ті слова, які не мають відповідників у інших мовах.

Василь Яворський - 20-8-2003 у 09:11

Радий до вас приєднатися. :)
Трохи побалакав про се з моїм дідом, львівським батяром 30-х, і во шо він мені розповів
аж ми в шкарпетках мокро стало- вираз захоплення
то всьо шмарклі - неварте уваги, дрібниці
возик - транспортний засіб, аналог таксі
фізя - дівчина
фацет - хлопець, але то є з польської

Олексій Мачехін - 20-8-2003 у 09:18

2 fishка:
В принципі згоден, але то має бути одним з розділів сайту. Щодо проявів - я про це давно казав - має бути застосування і застосування повинні запропонувати ми.

fish - 20-8-2003 у 09:28

А правда, що у Львові маршрутки фіякрами називають?

От! про що і мова, він насамперед має бути максимально юзабельним, а словник, як він є, ми використовуємо тільки при написанні чого-небудь. Отже, наш словник мусить мати таку форму, щоб статті читалися, слова запам"ятовувалися і праглося їх десь ввернути. Тому й пропоную такий варіант із російськими і українськими відповідниками - буде добре всім знайома зачіпка.

fish - 20-8-2003 у 09:33

які ще слівця... неформальна зустріч у компанії у нас - здибанка або туса, а як на заході?

fish - 20-8-2003 у 09:37

о, тільки позавчора згадували, як можна хлопця позначити!

Василь Яворський - 20-8-2003 у 09:46

здибанка то ратше зустріч хлопця і дівчини, а якщо у сенсі прогулянки то шпацер
а аналог до "туса" я б запропонував забава або купня

Олексій Мачехін - 20-8-2003 у 09:48

шпацер (спацер) - геть не сленгове, а звичайне українське слово, яке було чомусь забуте не подніпров*ї.

Василь Яворський - 20-8-2003 у 09:52

Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
шпацер (спацер) - геть не сленгове, а звичайне українське слово, яке було чомусь забуте не подніпров*ї.


Просто я повертаюся до ідеї використати як сленг старі і забуті говірки, зокрема львівську.

Наталка - 20-8-2003 у 20:49

Цитата:
Першим відправив користувач Гадяч

Просто я повертаюся до ідеї використати як сленг старі і забуті говірки, зокрема львівську.


Дуже хороша ідея! А ось моя Марічка зі Львову свого часу слово амант привезла - так свого коханця називала. Чи то вживане у Львові слово, чи теж призабуте?

fish - 21-8-2003 у 08:26

не забувайте, що сленгові слівця зовсім не універсальні, вони мають чітко окреслене емоційно-смислове забарвлення, тому давайте трохи розширено описувати.

Василь Яворський - 21-8-2003 у 08:53

Цитата:
Першим відправив користувач Наталка
Дуже хороша ідея! А ось моя Марічка зі Львову свого часу слово амант привезла - так свого коханця називала. Чи то вживане у Львові слово, чи теж призабуте?


Призабуте воно навіть дуже. І таких слів є масса. Головне, що їх знають, навіть більше, користуються ними задля жарту і не більше

Олексій Мачехін - 21-8-2003 у 11:11

Тільки-но на думку спало-

Не ЩУРся!!!!

Себто не жлобись. :saint:

Василь Яворський - 21-8-2003 у 16:24

Є ще декілька слів, що дід розповів
бровко - поліцай
краплянка - чарка
парася - дівчина-простачка
мандоліна - зневажливе дівчина
мантелепа - дівчина (аналог "дура" )
буцар - задирака
голяс - бідний пан

fish - 22-8-2003 у 07:41

...а все ж. Питання одвічне, як про курку і яйце. Як називати пластикові стаканчікі?

Наталка - 22-8-2003 у 07:58

пластяночки :D :D :D - так їх одна моя знайома з МНК називає.

fish - 22-8-2003 у 08:37

ліпше вже тоді "пластунчики" - невикористані - то будуть новаки, а використані... ох, зла я сьогодні щось :):):)

Василь Яворський - 22-8-2003 у 11:45

Цитата:
Першим відправив користувач Наталка
пластяночки :D :D :D - так їх одна моя знайома з МНК називає.


:lol: а мені навіть дуже подобається

Олексій Мачехін - 26-8-2003 у 16:45

Нове сленгове:
Наволочка - російська назва наволки легко перетворюється в маленьку наволоч :D

Василь Яворський - 26-8-2003 у 16:58

Декілька слів із сленгу мого знайомого, що мені сподобались:
пацуватий - крутий
пацуньчик - крутелик
джмелик - аналог "жужик"

Олексій Мачехін - 1-9-2003 у 15:11

Першим відправив користувач Користувач Олесь
"Спробую впродовж наступного тижня залучити до дискусії фахівців-лінгвістів і філологів, якщо вони вже повернулися з відпусток, як ні - то вже в вересні. "

А ще всім нагадую про цю справу, бо справляємо враження кваліфікованих ледащо - ідеї аж пруть, тільки робити ніхто нічого не хоче. :D

fish - 1-9-2003 у 15:29

а я навіть не знала, що таке крутелик

Наталка - 1-9-2003 у 19:59

Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
А ще всім нагадую про цю справу, бо справляємо враження кваліфікованих ледащо - ідеї аж пруть, тільки робити ніхто нічого не хоче. :D


Та поки що матеріал збираємо. Треба накопичувати, і почути ще й філологів, бо, здається, ще на словничок не нашкрябали... :)

Користувач Олесь - 2-9-2003 у 08:27

Я запросив філологів, відразу як про то писав на форум, але наразі, як бачу, вони не озвалися. Не знаю, може вони не особливо користуються Інтернетом. Боюся, що ми їх можем тут і не побачити. Треба знайти філолога(ів), якому б це не складало труднощів - весь проект прецінь базуватиметься на веб-технології. Буду ще шукати, якщо хтось знає таких фахівців - спробуйте їх залучити.

fish - 4-9-2003 у 09:04

Знаєте, учора така думка виникла, як той сайтик міг би виглядати. Це форма, яка максимально відповідатиме задачі - зробити ЖИВИЙ словник, яким зручно користуватися і слова з якого додавати до своєї звичної мови.

Можна побудувати його як форум, де кожна тема (вони будуть не такі великі, але динамічні) - окреме поняття. Обговорення за такою схемою: кидаємо поняття, наприклад "хлопець". Спочатку усі збирають можливі варіанти (чувак, пацан, фацет), потім вишукуємо тонкі розбіжності між цими варіантами, чим вони відрізняються, які особливості, де яке слівце доречніше, тоді шукаємо, яке їх походження, мовне й територіальне. Потім додаємо слово в базу.
На обговорення виноситимемо у строгій послідовності: за алфавітом, щоб база заповнювалася рівномірно. Можна і треба користуватися будь-якими джерелами, бажано наводити цитати. Що більше людей буде залучено до ПРОЦЕСУ творення словника, то більше навчиться.

До речі, давно згадала, але все забуваю написати сюди про ще одне джерело справжнього таки сленгу наших прадідів - лебійську мову!

Олексій Мачехін - 4-9-2003 у 09:13

А це що?

fish - 4-9-2003 у 09:35

Лебійська мова - то таємна мова кобзарів. Вона навіть за звучанням чимось нагадує молодіжний сленг.

Олексій Мачехін - 4-9-2003 у 09:43

Тобто прототип фєні?
Якщо вірити Логінову подібна говірка існувала вже в 17 столітті і була досить поширена серед південних козацьких поселень і уявляла собою звичайну мову із "натягнутим" на неї диким лексичним словником в який ввійшли слова з найрізноманітніших мов.

fish - 4-9-2003 у 13:08

швидше професійний сленг

Роман Голощук - 14-9-2003 у 12:46

Щодо фахівців, які можуть допомогти у реалізації проекту - я мав змогу на "Форумі видавців" поспілкуватись з Лесею Ставицькою - упорядником „Короткого словника жаргонної лексики української мови”. Вона зацікавиль цим проектом і обіцяла обов'язково зареструватись на Форумі і подивитись наші "наробки".
Щодо „Короткого словника..." (який я звичайно придбав і навіть отримав автограф автора :)), то це Річ з великої літери. 3200 слів і 650 стійких словосполучень!!! Але він далеко не повний (що і підтвердила п.Леся). Тобто руки складати не потрібно ;)

Sergi Adamchuk - 15-9-2003 у 08:15

Цитата:
Першим відправив користувач Наталка
Цитата:
Першим відправив користувач fish
Які можуть бути сленгові варіанти позначень:

1)привітання
2)прощання
3)хлопець
4)дівчина
5)щось хороше, приємне
6)щось погане, неприємне

Пропонуйте варіанти.


Важко одразу зорієнтуватись. Так-так... привітання.
сервус - fish, пам’ятаєш це обговорення? :D
Від одного доброго знайомого почула хаюшки- він теж пам’ятає цей "англіцізьм" :D
З прощань - окрім па-па, нічого в голову не лізе, хоча на роботі на мене і досі всі так лупляться, наче це китайська :)
Про дівчат і хлопців... теж важко... ну, кобіта - то ясно. Ще якось чула, як один хлоп назвав жінку подібно до "тьотя", тіко через "ц"... Хто знає, як це звучить - долучайтеся.
Щось хороше - лепське, люксове
- ці визначення мені подоба.ться. Ще - якщо не помиляюсь - слово фест вживається у значенні "файно, круто"... Це як в Києві сказали б "фестіваліть", а тут фест-гуляти... Таке щось... ;)


Хе-хе
як можна кричати "не вживати русизмів", а самі вживаєте полонізми, наприклад "кобіта" - чисто польське слово.....

Василь Яворський - 15-9-2003 у 08:31

Тут раніше згадувалося про словник українського сленгу. що його готує до випуску "Критика". Можу вас заспокоїти, словник я бачив на форумі. Там зібрані усі оті "круті" слівця, що запозичені від північних сусідів.

Василь Яворський - 15-9-2003 у 08:35

Цитата:
Першим відправив користувач Sergius
Хе-хе
як можна кричати "не вживати русизмів", а самі вживаєте полонізми, наприклад "кобіта" - чисто польське слово.....


Польська мова набагато ближча до української. Чисто польських слів немає багато і згадане "кобіта" до них не відноситься. А от расєйська для нас і справді є чужа.

Наталка - 15-9-2003 у 20:36

Так, мені вже ліпше полонізми вживати - вони ближчі до української мови і колоритніші. :D
Я нещодавно дізналась, що сережки у Львові називаються кульчики Мені ну дуже сильно сподобалось! :D А чоловік сказав, що на Хмельниччині кажуть так само.

fish - 16-9-2003 у 08:42

>>Хе-хе
як можна кричати "не вживати русизмів", а самі вживаєте полонізми, наприклад "кобіта" - чисто польське слово.....

Сергійку, аби ж ти знав, яку банальнічть зараз ляпнув.

Полонізми і русизми і англіцизми - це лише слова іншомовного походження, які ще до кінця не асимілювалися в мові, що приймає. Себто, в процесі.
Я волію знати якомога більше полонізмів, мадяризмів, словенізмів чи ще якихось -ізмів, всі вони збагачують можливості виразити свої думки й почуття максимально точно. Чому віддаю перевагу полонізмам, а не русизмам? Бо русизмів я і так доста знаю, вчитися не треба.

Наталка - 1-10-2003 у 21:26

Форумівці, мені на "мило", вказане в досьє, прийшов лист від якоїсь кобіти з Польщі, яка сильно просить допомогти їй зі сленговими українськими словечками. Каже, що їй це потрібно для магістерської роботи. Якщо вона має те моє "мило", значить, на Форумі вже була. Що ще їй порадити? :)

Nazar - 2-10-2003 у 07:17

Тут хлопці згадували за форум видавців, і про книжечку з нього, хіба її...

fish - 2-10-2003 у 07:24

Вона дійсно тут була. Що можна порадити? Перелопачувати сучасну укрліт, перелопачувати отакі от укр. форуми в пошуках експресивної лексики тощо. СМІТник, гадаю, для неї буде кращим варіантом, бо він практично не цензурується.
А як щось не розумітиме, хай пита.

Роман Голощук - 2-10-2003 у 10:20

Мені також прийшов лист - але від Лесі Ставицької - упорядника „Короткого словника жаргонної лексики української мови”. Пише, що з цікавістю читає цю тему і вважає її потрібною. Сподіваюсь, що п.Леся не тільки читатиме, але й активно писатиме на цю тематику на Форумі. Я відсканую її статтю "Жаргон - це рівень духовної свободи" з "Ратуші" і закину сюди.
У цій статті, наприклад, зустрічається слово "чамор" - як номінація чоловіка.

Леся Ставицька: "Жаргон — це рівень духовної свободи"

Роман Голощук - 10-10-2003 у 18:20

На розгляд форумців пропонується стаття Л.Ставицької


"Український жаргон — це запозичений з російської жаргон ", — такий стереотип усталився в багатьох. Укладач "Короткого словника жаргонної лексики української мови " (видавництво "Критика", 2003) Леся Ставицька, спростовуючи своїм словником це уявлення, говорить про спільні корені багатьох жаргонних лексем, а також про українськість слів (навіть якщо це — суржик), якщо вони функціонують в українському мовному середовищі. Крім того, "нині спостерігаємо формування українського сленгу за рахунок загальновживаної, у тому числі з національно-культурним компонентом, застарілої, питомої розмовної або рідковживаної лексики, діалектизмів тощо " (Леся Ставицька).

Тимофій Гаврилів, координатор Львівської філії Асоціації українських письменників, на презентації згаданого словника під час Форуму видавців закцентував, у контексті розмови про "запозичене — питоме", на специфіці словникарства: російська лексикографія, будучи офензивною, відразу підхоплює нові слова та включає їх до словників, тоді як українська — дефензивна й консервативна, і надміру прискіпливо фільтрує нові з'яви та відкидає їх. "Свого часу англійська мова складалася на 70 відсотків із запозичень", — навів паралелі Т. Гаврилів.
Олексій Івченко, завідувач кафедри мовних дисциплін Львівського інституту пожежної безпеки МВС України, зіронізував над пуританством академічних видань: "Я був присутній на дискусії навколо тлумачного словника і запитав: "Коли з'явиться слово "срака" в академічному словнику?" Ви би бачили реакцію професора Р. Вихованця на таке наукове запитання! Але ж жаргонну лексику збирав ще Іван Франко, І кожен може подивитися його "Галицько-руські приповідки", там є навіть матизми". Стефанія Андрусів свого часу порівняла українську мову з важкохворого людиною, а, відповідно, "...не всі здатні на жертовне спілкування із важкохворими — тікають на свіже повітря, до сонця, сміху і... чужої мови [...]. Страх за мову, відповідальність за неї породили особливий жертовно-месіянський комплекс у "правильних" мовців і надмірну серйозність, особливу цнотливість нашої мови — цнотливість підстаркуватої панни, до якої ''ніхто не залицявся, не жартував" [...]. Говорити по-українськи замість радости мовлення, задоволення від мови — часто зводиться до обов'язку перед мовою, психологічного дискомфорту і невдоволення собою і... мовою".
І науковці, і мовці-практики вже помітили і ще помітять чимало недоліків словника. Є не зовсім точно або неповно розтлумачені слова: "харити", "бренд" тощо. Дехто не погоджується із вказаним польським походженням слова "дупа". Одна з хиб приречена бути перманентною, адже нові жаргонізми з'являються постійно—упорядник уже (у своєму комп'ютері) поповнила словник багатьма новими лексемами, і процес цей триває — чимало нових жаргонізмів Леся Ставицька почула під час перебування на Форумі видавців у Львові.
Словник уже став популярним і. серед науковців-філологів, і серед письменників, і серед студентів.
У словнику вміщено також покажчик синонімів. От, наприклад, які жаргонні слова зафіксовано на позначення слова "батьки": "паренти, пахани, родаки, старі, шнурки"; а коли "батьки вдома", то це "батареї гарячі", "шнурки в склянці". Щедрі цитати з Л. Подерв'янсько-го, Ю. Андруховича, С. Жадана, Б. Жолдака, О. Забужко, А. Дімарова, А. Дністрового, О. Ірванця, В. Неборака, Ю. Мушкетика, О. Ульяненка, В. Шевчука, В. Шкляра та ін. Серед включеної лексики — письменницькі жаргонізми: "Цибуля" (Володимир Цибулько), "Мушля" (Юрій Мушкетик), "Забужка" (Оксана Забужко).
— Пані Лесю, у передмові до словника зазначено, що в українській культурі жаргонна лексика дуже швидко естети-зується. А якщо порівняти інтенсивність цього процесу в поезії і в прозі...
- Насамперед, звичайно, це відбувається в поезії. Бо метафора та інші художні засоби — це форма існування поезії. Але і в прозі маємо чимало таких випадків, зокрема в Євгена Пашковського, Анатолія Дністрового.
— А щодо кількості жаргонної лексики?
- Це загалом залежить від автора, від жанру. Якщо він живе цією лексикою, то він її скупчує. Скажімо, віддзеркалює певні соціальні прошарки, які розмовляють цією мовою.
— Ви цитуєте Стефанію Андрусів, яка говорить про те, що страх за українську мову створює дискомфорт "правильним" мовцям. Яка ваша думка стосовно межі між засміченим русизмами мовленням та іншою крайністю —рафінованим мовленням?
— Людська комунікація—дуже складний феномен. Людина — це істота, яка говорить, і для лінгвіста це значно краще і цікавіше, ніж коли людина мовчить — мовчить, тому що боїться сказати щось не так, помилитися. Чому не розмовляють українською? Бо сформувався код страху. Суржик — це погано, але це все-таки краще, ніж безмовність. Саме у вільному, спонтанному .самовиявленні може народитися цікаве слово, цікавий дотеп, мовні перлини. Якщо в людини ментальний код український, то навіть якщо це суржик, то це все одно українське.
Страх з'явився, бо стояло завдання зберегти мову. Будь-яке відхилення від норми сприймалося як злочин проти мови, жаргон — як інвазія російської мови, а мат — тим паче. Для росіян українські слова — це колорит. А те, що нормально для росіянина, українець сприймає як зазіхання на мову. Через звужену сферу функціонування мови з'явився мовозахист, мовобар'єр. Тому людина, і про це писала Стефанія Андрусів, біжить до сміху і до чужої мови. А жаргон, власне, і є способом суспільної забави, розваги, кепкування. Той, хто читає цей словник, не може читати його без сміху. Це мовний гумор, гумор ситуації, іронічна метафора. Тому це один зі способів позбавлення мовного страху. Не може мова існувати тільки у своєму серйозному варіанті. Має бути простір вербальної сміхової культури. Наш народ дуже дотепний, чутливий до сміху. Уміти кепкувати над кимось, над собою — це в нашій ментальності. З одного боку, народнорозмовна мова, фразеологія — це джерело сміхової культури. А серед урбаністичних, міських форм комунікації таким є міський сленг, який, своєю чергою, живиться жаргонними струмочками — молодіжний, кримінальний, професійний соціолекти і загалом буйна творча фантазія певного субетносу. Жаргон — це певний рівень духовної свободи, бо щоб назвати інакше ту чи іншу реалію, треба мати творчі здібності, а творчість — це свобода, без свободи творчості нема.
- Чи не плануєте більше залучати усних, "польових " записів?
- У словнику використано результати опитування серед студентів львівських ВНЗ, а також мої власні спостереження під час невимушеного спілкування в різних суспільних середовищах. Словник постійно поповнюється, він уже значно розширився, наскільки я фізично встигаю збирати. Адже цим мусить займатися група філологів. У нас нема, нажаль, такої лінгвістичної традиції, а традиція формується роками. Важко переломити складену традицію, інертність (коли багатьом студентам простіше взяти газетні тексти, ніж аналізувати, наприклад, усне мовлення Ющенка та інших політиків, які загалом дуже швидко змінюються, тому потім може не бути нагоди).
- Чи представлено інші регіони, окрім Львівщини?
- Насамперед — цитатами з художніх творів. Нещодавно в романі Павла Вольвача "Кляса", який представляє Запоріжжя, південний схід України, я зауважила слово "чамор"(як номінація чоловіка), а згодом прочитала про це наукову статтю вченого з Луганська.
— Коли те чи інше жаргонне слово ставатиме застарілим, ви його вилучатимете з потенційних перевидань?
- Ні, це вже елемент мовної історії. Іноді застаріле слово може знову актуалізовуватися.
— Наскільки часто жаргонні слова стають нормативними? — Вони з розряду жаргону переходять до розмовної мови, як-от "бомж".
— Наскільки динамічно змінюється жаргон?
— Важко про це сказати, тому що наші словники продовжують бутид уже цнотливими щодо включення цієї лексики.
- У контексті розмови про жаргон логічним с питання про матизми (матюки)...
- Матизми—це дуже древня форма людської комунікації. Це своя культура, своя система, своя мова, свій фольклор, своя фразеологія. Непристойна, обсцентна лексика, якою мовець спонтанно реагує на неприємну і несподівану ситуацію. Емоційне слово-реакція на певне явище. І це заслуговує на окрему увагу, окреме лексикографічне опрацювання, репрезентацію. Це все мова—і жаргон, і мат. А якщо це мова, то це є явище культури. А якщо це явище культури, то все це мусить мати місце у словниках.

Розмовляла Наталія ДУДКО
Джерело – газета “Ратуша”, № 58, 2003

fish - 11-10-2003 у 10:11

дякую, цікавий матеріал

fish - 14-10-2003 у 11:01

була мала - завше дивувалася з того, що мої односельчани всі як один вважали, шо пацюк - то не щур, а свиня...

Наталка - 14-10-2003 у 21:36

2 fish: Коли моя бабуся (Дніпропетровщина, на кордоні із Запоріжською обл.) казали "паця" - від пацюк, вони теж свиню (порося, власне) мали на увазі. :) Не щура.

fish - 15-10-2003 у 08:49

так навіть більше, мене якийсь дядько переконував, що щур - то пташок такий. Зрозуміли, люде? нема взагалі такого гризуна!

Василь Яворський - 15-10-2003 у 09:52

паця (пацє) - то порося
пацюк - то щур

Наталка - 15-10-2003 у 09:55

Цитата:
Першим відправив користувач Гадяч
паця (пацє) - то порося
пацюк - то щур


Так, але, що найцікавіше, я часто чула в значенні "порося" саме пацюк, а не просто паця :) Жах якийсь, якщо розібратись :D

fish - 15-10-2003 у 10:34

трошки від теми, але запитання на знання історії: чому українці здобули репутацію любителів сала?

Volodymyr - 15-10-2003 у 11:49

життя під монголо-татарською навалою змусило... :)

fish - 15-10-2003 у 14:06

монголо-татари... ну, трішки-трішечки мимо

Volodymyr - 15-10-2003 у 15:57

опа...

ти що? це ж прадавня легенда... :) коли м.-т. цупили в давніх русичів окрім парубків та дівчат ще й усяку худобу (коні, корови, свині та й інших), а свині були страшенно худющі та злі, і могли пробігти ти тисячі кілометрів як нам до магазину сходити - от саме й тоді пращурі українців і почали відгодовувати своїх поросят до стану повної нерухомості і вічного жування, вивели сальну породу, котра і до корита дійти не могла... не те що кудись у татаро-монгольщину дошкандибати... ось-так... трохи жартівливо :) але саме так і було... здається...

fish - 15-10-2003 у 16:35

трохи пізніше це сталося. Але легенда чудова!