Форум Рідного Міста - Білінгвізм українського (?) суспільства

Білінгвізм українського (?) суспільства

Ярема П. - 6-7-2005 у 11:27

Пропоную, кого цікавить стан української мови, а також дещо про білінгвізм, для перегляду статтю з журналу "Ї". Special thanks to "Заклинач дощу" for info!

Декілька фраз звідтам:

"...Аналіз відповідей на запитання, якою мовою респондент відповідає, якщо до нього в транспорті, магазині, на вулиці звертаються українською мовою і, відповідно, якою дає відповідь при звертанні російською мовою, показав кардинальну відмінність між мовною поведінкою українців і росіян.

83,2% опитаних українців при звертанні до них українською мовою відповідають також українською. Водночас при звертанні російською абсолютна більшість української молоді (90,6%) переходить на російську мову спілкування.

Росіян же характеризує стабільна одномовність. Вони відповідають російською і тоді, коли до них звертаються по-російськи, і тоді, коли звертаються по-українськи (відповідно 98,2% і 95,3%)..."
Стаття нижче:
http://www.ji.lviv.ua/n35texts/masenko-bilingv.htm

Tempika - 6-7-2005 у 13:08

...ну я росіянка :-)) як вам моя *стабільна одномовність*? :-)

Ярема П. - 6-7-2005 у 13:10

Тільки те, що ти входиш в або в 1.8%, або в 4.7%

Та і опитування в Києві робилося, що дивуватися...

Дмитро Тарасов - 7-7-2005 у 10:40

Результати подібного опитування форумчан http://misto.ridne.net/viewthread.php?tid=3492

Ярема П. - 7-7-2005 у 11:05

Угу, що ще раз свідчить про нашу "нестабільну одномовність" чи то нашу "мовну нестійкість". Робіть висновки, панове. Хоч я десь і читав, що люди з знанням кількох мов старіють повільніше і зберігають в основному ясність думки до глибокої старості.

tysovska - 7-7-2005 у 14:05

Цитата:

Some bilinguals do report feeling that they have a different "personality" for each language. However, this may be because they are acting according to different cultural norms when speaking each of their languages. When speaking English, they assume the cultural role expected of them in English-speaking society. This is different than the cultural role expected of them in German-speaking society, which they assume when speaking German. The change in language cues a change in cultural expectations.

(Переклад: Частична двомовних осіб засвідчує, що при вживанні кожної окремої мови підключається інша "особистість". Це може спричинятися тим, що будь-яка мова пов'язана з певними культурними стандартами. Коли людина розмовляє англійською, вона поводить себе згідно зі стандартами, які очікуються від неї в англомовному середовищі. Поведінка змінюється, коли людина переходить на німецьку, адже німецькомовне середовище має інші культурні стандарти. Зміна мови тягне за собою зміну культурних вимог. Сайт - тут.)

До чого це я: оскільки довший час російська була домінуючою державною мовою (понад 300 років - в Україні), більша частина українців засвоїла культурні стандарти, прийняті в російськомовному середовищі. Сотнями років насаджувана вищість російської мови над українською позначилася на тому, що російськомовне культурне середовище запанувало над українськомовним. Таким чином на підсвідомому рівні та "особистість" українця, яка відповідає за українську мову й українськомовне культурне середовище, визнає свою меншовартість перед російською мовою і російськомовним культурним середовищем. От звідси й перехід українців на російську мову, якщо звертаються російською. Звідси ж - і небажання російськомовних переходити на українську. Висновок: тільки державна політика утвердження української мови здатна перемінити ситуацію. Інакше ми ніколи не переконаємо російськомовних українців, що українська мова варта того, щоб нею розмовляти. Але тут я не говорю про етнічних росіян, які, хоч і повинні знати українську мову (оскільки проживають на нашій території), мають право на використання рідної мови.

Ярема П. - 7-7-2005 у 15:42

Дуже гарно сказано!!!

Василь Яворський - 8-7-2005 у 16:37

Я вважаю, що буть-які впливи на російськомовну частину населення неможливі при сучасному політичному устрої держави. Утопічна ідея демократії до жодного результату не приведе, оскільки мехінізмів впливу на цю частину населення за демократичного суспільства немає. При будь-якій спробі влади провести розправу над порушниками закону, що врегульовує мовні питання відразу підніметься хай і крик, що утискаються права і свободи громадян. Відразу Чорномирдін промимрить ноту протесту, а Лужков зніме кепку. Поки ми будемо рівнятися на демократично-ліберальні ідеали ми будемо вислуховувати трелі клієнтів і продавців на іноземній мові, читати угоди складені російською, цінники на товари в мережах супермаркетів російською тощо. Я не говорю у жодному разі про якісь тоталітарні методи врегулювання мовного питання (толітаризму досить - натерпілися), я говорю про здорові законні відносини - є закон, будь добрий його виконуй, а ні то вибачай - сам винен. В нас ніколи винний у порушені мовних законів не понесе відповідальності, бо це порушує права російськомовного населення, а тому україномовне населення змушене читати книги, дивитися кіно. слухати радіо російською, щоб бува не образити кого, а ми потерпимо, ми ж ту мову знаємо.

Oleksandra Zorina - 10-7-2005 у 09:06

Ну все. В мене в мене навіть комплекс зародився. Живу в неправильному оточенні, звертаюсь до неправильних людей. За моїми спостереженнями виходить так:
- якщо до російськомового співрозмовника звертаються українською -то відповість він майже завжди українською. Може не досить красномовно, але.. І то не є доказом "мовної нестійкості", швидше, гарних манер. Бо правила пристойності ,взагалі-то, вимагають, якщо до тебе звертаються мовою, якою ти володієш..
- українськомовний співрозмовник в кращому разі не звертає на твою російськомовність уваги, а іноді нахлюпиться і починається щось на зразок "а державною слабо? "
Тішать наші телеведучі. Їм точно мовна нестійкість не загрожує. Навіть запршуючи до себе росіянина, який другий раз в житті до нас приїхав, половини питань не розуміє -ніколи не перейдуть. Певне, вони тест на стабільність проходять , перед тим, як до ящика...

Tempika - 10-7-2005 у 10:54

...ну я згідна :-) перехід на мову співрозмовника при спілкуванні це радше
прояв вихованості, ніж національної самосвідомості... отже, виходить, хто
вихованіший?... отож бо і воно :-))

Юрій Стацюк - 11-7-2005 у 08:21

Цитата:

...
Висновок: тільки державна політика утвердження української мови здатна перемінити ситуацію. Інакше ми ніколи не переконаємо російськомовних українців, що українська мова варта того, щоб нею розмовляти...

А навіщо українцю зі Львівщини треба бути впевненим у тому, що його співгромадянин з Харківщини у себе вдома розмовляє українською?
Мені наприклад байдуже якою мовою говорять на західній Україні, бо я ніколи там не був і можливо ніколи не буду.
Мова - це не мета, а засіб.

tysovska - 11-7-2005 у 14:35

Отут прикольна стаття - не зовсім по темі, але відсотків на 50:
Ігри неукраїнських патріотів: останній шанс
Оптимістична така стаття, аж просто жити зразу хочеться!
До речі, у мене сестра двоюрідна в Дніпропетровську, старша від мене на 5 років. Української не знає ЗОВСІМ (тобто навіть читає з російським акцентом, хоча прізвище має на -енко, і мати її, росіянка, українською хоч і не говорить, але читає дуже добре - принаймні, мої книжки читає без словника

). А дочка її, моя похресниця, 13 років, українською говорить вільно, хоча й вживає деякі русизми - українська мова в неї шкільна, неактивна. Приїхала до нас у гості і три тижні говорила українською - і для неї це було як захоплива гра.
Тому мова - таки дійсно не мета, а засіб. Засіб об'єднання України. На базі російської мови об'єднати країну НЕМОЖЛИВО.

Юрій Стацюк - 11-7-2005 у 14:48

Цитата:

Тому мова - таки дійсно не мета, а засіб. Засіб об'єднання України. На базі російської мови об'єднати країну НЕМОЖЛИВО.

Що ви мали на увазі кажучи "об'єднати країну" ?
Викоренити ідеї федералізму та двох державних мов на сході?

tysovska - 11-7-2005 у 14:58

Викорінити ідею, що Західна Україна - жебрачка, яку Схід годує, а з іншого боку, що Східна Україна - бандитська, яку в Європу не пустять. Дозволити обом Українам почати поважати одна одну. Розуміти одна одну. Тільки якщо одна з цих Україн вперто буде дотримуватися думки, що, говорячи мовою окупанта, який почав свою тріумфальну ходу з того, що випалив і вирізав Січ (а потім іще багато чого було), вона тим самим бореться за власну "ідентичність", то нічого не буде. Російськомовним українцям варто просто осмислити, яку саме "ідентичність" вони пропагують. (Знову-таки, я тут не говорю про етнічних росіян - це зовсім інша історія).

Юрій Стацюк - 11-7-2005 у 15:49

Річ у тому, що біля кордонів та й не тільки часто немає "етнічних" росіян чи українців. Треба пам'ятати, що батьківщиною багатьох наших співгромадян є СРСР, у багатьох є родичі в Росії. Змішана кров...

Написав ці строки і здивувався: націоналізмом тхне. Всі ці розмови про етнічних/неетнічних росіян. Вже почали людей розподіляти на сорти, як у тому ролику сумнозвісному?

spark - 12-7-2005 у 09:50

Слухайте, а в чому проблема з нашим білінгвізмом? Ми живемо в такому стані принаймні з 10 століття. В нас завжди був білінгвізм, тільки місце російської займала староболгарська. Звичайно, це на нас якимось чином вплинуло, але чому ви гадаєте, що негативно?

Oleksandra Zorina - 12-7-2005 у 21:41

Цитата:

А може все ж -засіб спілкування? Чому б не надати право громадянам, що думають російською, вільно висловлювати свої думки? Я точно знаю, що давати свідчення в суді, писати заяви чиновникам ,etc., російською мовою - не можна. За опитуваннями , біля половини громадян України -російськомовні. Схоже на знущання.

Tempika - 13-7-2005 у 06:47

...мабуть, це просто помста :-))

tysovska - 13-7-2005 у 08:34

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Oleksandra Zorina
За опитуваннями , біля половини громадян України -російськомовні. Схоже на знущання.

За опитуванням, 68% громадян визнали українську мову рідною. При цьому частка російськомовних і проросійських за змістовним наповненням газет, книжок, телепрограм - до 90%. А це не схоже на знущання?

Юрій Стацюк - 13-7-2005 у 10:05

Цитата:

отвечу цитатой с другого форума.

Цитата:

...
Перепись делали по заказу. Я отлично помню эту историю, и даже когда-то уже в форуме вроде высказывался на эту тему. Дело было так - заходит ко мне домой какой-то хрен. Я честно отвечаю на все его вопросы и вижу бумажку, в которую он пишет ответы. Он спрашивает "Вы знаете украинский?" я как нормальный харьковчанин, родившийся тут отвечаю - "звичайно..." И этот мудило ставит галку в квадратик "родной язык". Я его чуть с лестницы не спустил. Вот так у нас делали свидому перепись, ув. тов. Вуйко. Так что легитимность этой переписи я не признаю. Кроме того, вы лукавите. Написали про 70 и 25 % нац состава, хотя по языку (с учетом сельской части населения области и с учетом подтасовок составило українську мову вважали рідною 53,8% населення області. Російську мову визначили як рідну 44,3% населення.)

tysovska - 13-7-2005 у 10:11

Дозвольте мені цю цитату з іншого форуму вважати замовною і брехливою. У мене є власний досвід спілкування з людьми, які приходили до нас робити перепис. Позитивний досвід. А людина, яка висловлюється про когось "хрен", для мене взагалі не існує. І думка її - також.

Юрій Стацюк - 13-7-2005 у 10:52

не дозволю. Це реальна, позитивна людина. (Михайло, tourist.kharkov.ua - його сайт, там ви маєте можливість побачити його фото та розповіді).
Таким чином, вважати наведену мною цитату замовленною провокацією зі штаба Януковича - не треба.

У вас ще не викоренилось почуття, що на сході - усі бандити та комуністи? Тоді ми йдемо до вас!

spark - 13-7-2005 у 11:06

О, знову почалися цитати, цитони, перифрази, алюзії й симулякри. Чогось власного за душею нема?

tysovska - 13-7-2005 у 11:32

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Юрій Стацюк
У вас ще не викоренилось почуття, що на сході - усі бандити та комуністи?

Ви знаєте, я взагалі-то в Києві живу, а не на Західній Україні. І родичі в мене в Дніпропетровську, буваю там регулярно. І друзі є в Харкові і Красному Лучі. Тому з обстановкою я більш-менш знайома.

Andreas - 14-7-2005 у 14:22

Цитата:

Oleksandra Zorina
Чому б не надати право громадянам, що думають російською, вільно висловлювати свої думки? Я точно знаю, що давати свідчення в суді, писати заяви чиновникам ,etc., російською мовою - не можна. За опитуваннями , біля половини громадян України -російськомовні. Схоже на знущання.

Хто Вам таке сказав?

Цитата:

З А К О Н
УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ

Про мови в Українській РСР

( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1989, N 45, ст.631 )

( Вводиться в дію Постановою ВР N 8313-11 від 28.10.89,
ВВР 1989, N 45, ст. 632 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 75/95-ВР від 28.02.95, ВВР 1995, N 13, ст.85
N 594-IV ( 594-15 ) від 06.03.2003, ВВР, 2003, N 24, ст.159 )

Стаття 5. Право громадян користуватися
будь-якою мовою

Громадянам Української РСР гарантується право користуватися
своєю національною мовою або будь-якою іншою мовою.
Громадянин вправі звертатися до державних, партійних,
громадських органів, підприємств, установ і організацій
українською чи іншою мовою їх роботи, російською мовою або мовою,
прийнятою для сторін.
Відмова службової особи прийняти і розглянути звернення
громадянина з посиланням на незнання мови його звернення тягне за
собою відповідальність за чинним законодавством.
Рішення по суті звернення оформляється українською мовою чи
іншою мовою роботи органу або організації, до якої звернувся
громадянин. За бажанням громадянина таке рішення може бути видане
йому в перекладі російською мовою.

Нехай Вас не бентежить «УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ». Закон діючий. Останні зміни – 2003р

Oleksandra Zorina - 14-7-2005 у 15:09

2 Andreas:

З власного досвіду. Сусідка свідчила в суді , то їй російською - заборонили. Крім того, я власноруч своїй бубусі купу документів до різних там ЖЕКів перекладала. Теж не прийняли, тому що "недержавною"...
Я знаю , що за законом такого бути не може. Але ж завжди знайдеться хтось, кому дуже кортить засвідчити свій "патріотизм." Нинішні закони цьому сприяють. А найсмішніше, коли такі чиновники самі українську знають ледь-ледь. Виходить прямо як у Булгакова. Так і підмиває спитати, як українською буде "кит".

tysovska - 14-7-2005 у 15:18

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Oleksandra Zorina
Так і підмиває спитати, як українською буде "кит".

Ну, спитаєте. Ну, скажуть вам "кит" і дуже здивуються. І що? Оте Булгаківське "кит" - брак елементарної поваги до іншої нації та ще й свідчення того, що автор серйозного роману полінувався перевірити, так би мовити, свої джерела...

Andreas - 14-7-2005 у 15:29

Цитата:

Oleksandra Zorina

З власного досвіду. Сусідка свідчила в суді , то їй російською - заборонили.

Взагалі-то, свідчення в суді – перш за все в інтересах самого суду. Тому, якщо я прийду давати свідчення, і скажу, що давати їх я буду на мові племені мумба-юмба, нормальний суд скорше 20 разів перенесе засідання, але забезпечить переклад.

Цитата:

Oleksandra Zorina
Крім того, я власноруч своїй бубусі купу документів до різних там ЖЕКів перекладала. Теж не прийняли, тому що "недержавною"...
Я знаю , що за законом такого бути не може. Але ж завжди знайдеться хтось, кому дуже кортить засвідчити свій "патріотизм."

...і дуже рідко знайдеться той, хто скаже „Ваші вимоги незаконні. Ви порушуєте статтю таку-то закону такого-то”. От і плюють на закон на заході одні, на сході інші.

Олексій Мачехін - 14-7-2005 у 16:46

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Oleksandra Zorina
З власного досвіду. Сусідка свідчила в суді , то їй російською - заборонили.

Мені якось не віриться що в Донецьку або Симферополі тому ж в суді українською взагалі хтось свідчить.

Oleksandra Zorina - 20-7-2005 у 14:07

2 tusovska:
Вібачте, не зрозуміла. Які це джерела Булгаков полінувався перевірити???!
2 Andreas:
Ще раз повторюю: доведено емпірично. Згодна, люди не вміють захищати свої права -то не є новиною. В деяких нахабства не вистачає.
2 Олексій:
Звучить абсурдно, але свідчать. Можете уявити як. Більше того - в Одесі , наприклад, важко знайти пристойну школу, не кажу російськомовну, хоча б таку, де б російську викладали. А потім в нас замість інтелігенції - напівграмотні молоді люди. Українською спілкуються так-сяк- тому що не рідна, а російською - не пишуть.
(Кажу про інтелігенцію, бо на увазі маю ліцеї, гімназії, спеціалізовані школи. Лише фіз-матівці тішать. В них письмова російська завжди на високому рівні. Та й висловлюються майже "цветаеским слогом".І Бродського обожнюють. Свої люди

spark - 20-7-2005 у 14:55

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Oleksandra Zorina
Вібачте, не зрозуміла. Які це джерела Булгаков полінувався перевірити???!

Словник української мови, де "кіт" і "кит" все ж таки не омографи

tysovska - 20-7-2005 у 15:20

spark, дякую

Andreas - 20-7-2005 у 15:20

Цитата:

Oleksandra Zorina
2 Andreas:
Ще раз повторюю: доведено емпірично. Згодна, люди не вміють захищати свої права -то не є новиною. В деяких нахабства не вистачає.

Нічого не доведено. Емпіричні доведення в даному питанні дають тільки соціологічні опитування, проведені за чітко визначеними правилами, які дають максимальний відсоток випадковості відбору респондентів. Решта – „від лукавого”.
І хіба захищати свої законні права – нахабство???

Галина Лев - 20-7-2005 у 21:58

Не буду втручатися у вашу дискусію, лише розповім маленький казус:
нещодавно шукала сайти, на яких можна було б книгу замовити, бо у наших львівських "Буквах" не ціни, а телефонні номери. От в розширеному пошуку мені вибило якийсь http://bookshop.com.ua/ .
Завітала я туди... Так "багато" україномовної літератури, шо аж очі в різні боки розійшлись. Головне, сайт розвинутий, навіть хворум має. Пішла Галя на той хворум, поставила запитання про те чи не соромно їм анітрохи, заробляючи непогані грошенята в цій країні, так нахабно ігнорувати її мову, літературу та читачів. І що ви думаєте? Наступного дня їм було настільки несоромно, що моє повідомлення зникло з-поміж усіх існуючих, а от іншим відповідають.

Oleksandra Zorina - 20-7-2005 у 22:27

2 tusovska, Andreas:
В "Белой гвардии " зовсім зовсім про інше велася мова - про "царських патріотів", що унюхавши ласий шматок миттю перетворились на "патріотів " укрїнських. Впепвнена, що Булгаков знав, як українською буде "кит". І ще багато чого знав - наприклад, що перед тим як дискутувати на будь-яку тему, непогано було б хоч трішки увійти в суть. :lol:

Oleksandra Zorina - 20-7-2005 у 22:33

2 Andreas:
Правильно. Провести референдум про надання російській мові статусу другої державної. Чим вам не соцеологічне опитування.?

tysovska - 21-7-2005 у 08:32

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Oleksandra Zorina
перед тим як дискутувати на будь-яку тему, непогано було б хоч трішки увійти в суть

Або я вас неправильно зрозуміла, або ви свою думку аж занадто завуалювали, але я читала "Білу гвардію" разів сто, і крім того, прочитала купу літератури "з предмету" - і щось я не зовсім доганяю, в яку таку суть я би мала "трішки увійти"... Здавалося мені, що я достатньо обізнана, щоб дискутувати як про "Гвардію", так і про білінгвізм. Чи ви вважаєте, що кожна думка, яка не співпадає з вашою, базується на відсутності обізнаності?

spark - 21-7-2005 у 09:22

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Oleksandra Zorina
2 tusovska, Andreas:
Впепвнена, що Булгаков знав, як українською буде "кит".

Він вам іспит складав?

Не тільки не знав, але й принципово не бажав знати. Втім, він в цьому був не оригінальний, як один з тогочасних київських обивателів. Якщо пам'ятаєте такого героя "Білої вардії" як Шполянський, то він теж залишив спогади про тогочасний Київ. Один з записаних ним обивательських жартів: як українською буде "автомобиль поехал в фотографию"? - "самопер попер до мордописні". Булкаков теж десь на цьому рівні жартував.

tysovska - 21-7-2005 у 11:10

Цитата:

Днями на каналі УТ-1 вийшов блок новин у оновленому форматі. Якість новин справді поліпшилася, але нова команда спромоглася на значно більший, революційний стрибок -- усі синхрони, які в оригіналі звучали російською мовою були продубльовані (тобто повністю замінені) українським закадровим текстом журналіста.

Досі вважалося, що українці мають слухати, розуміти і терпіти російську мову, якщо будь-який чиновник, або просто пересічний співрозмовник на вулиці відповість журналістові російською. Керівники телекомпаній та журналісти вважали зайвою і непотрібною роботу з перекладу і дублювання іноземної мови. При цьому вони не брали до уваги права україномовного населення, яке не зобов*язано розуміти російську.

Якщо нову ініціативу УТ-1 підтримають інші канали, Україна ще на крок наблизиться від російської культурної експансії до національної самоповаги і культурної незалежності. А співрозмовники телекомпанії двічі подумають, якою мовою давати інтерв*ю, якщо хочуть не лише побачити себе в телевізорі, а й почути свій голос.

Джерело - Майдан

Йес!

Andreas - 21-7-2005 у 12:34

Цитата:

Олексанра Зоріна

Правильно. Провести референдум про надання російській мові статусу другої державної. Чим вам не соцеологічне опитування

А тим, шановна, що референдум, по-перше, коштує шалених грошей, по друге збурює населення як сходу так і заходу, що (як ми вже бачили) веде до розколу держави, а по третє, ніякої „другої державної” і не потрібно – достатньо виконувати існуючий закон, уривок з якого я цитував, і нічиї права не будуть ущемлені.
Вільна людина у вільній державі може говорити любою мовою. Тебе не розуміють? Твої проблеми... Повірте, я знаю, про що кажу, в Німеччині живучи..

Цитата:

tysovska

Цитата:

Якщо нову ініціативу УТ-1 підтримають інші канали, Україна ще на крок наблизиться від російської культурної експансії до національної самоповаги і культурної незалежності.

Йес!

Тисовська, а Ви не замислюєтеся, що навіть при найкращому перекладі спотворюється зміст? Чи не буде, як в тому анекдоті-страшилці

1945 рік. Бійці УПА взяли в полон радянського партизана. Йде допит (з перекладачем).

Командир загону УПА: „ Нехай він скаже, де сховав гроші!”
Перекладач: „Где ты спрятал деньги?”
Полонений „Не скажу”
Перекладач: „Він не скаже”
Командир: „Скажи йому, що якщо він не скаже, ми його розстріляємо”
Перекладач: „Если ты не расскажешь, тебя расстреляют”
Полонений: „Ой, нет, не нужно! Я закопал деньги на опушке леса под третьей сосной справа”
Перекладач: „Він каже, „стріляйте, падлюки” ”

Oleksandra Zorina - 21-7-2005 у 12:58

2 spark: Ні, мені не складав. А от вірші Франка -перекладав. І досить непогано. А от як йому жартувати -то його справа. Тим більше в нього були причини скептично ставитись до того, що відбувалося.

Шановні, очевидно, що ми один одного не переконали і вже не переконаємо. В мене море аргументів. І у вас , впепвнена ,- . Сенсу не бачу. Побачимось в інших розділах. No politics -no problems.

spark - 21-7-2005 у 14:29

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Oleksandra Zorina
2 spark: Тим більше в нього були причини скептично ставитись до того, що відбувалося.

А ви мемуари Скоропадського часом не читали? Там є інший погляд на цей "скепсис". Чи тільки класиків, й нікого, крім класиків?

Ярема П. - 21-7-2005 у 14:33

Не йде мова про політику. Звичайно, при сьогоднішньому стані нашого законодавства взагалі говорити щось про панівне становище однієї з мов нема як - на заході одне, на сході інше. Статтю про білінгвізм я подав для того, щоб відвідувачі висловилися, а окрім того, запропонували якийсь можливий шлях вирішення цієї проблеми, оскільки на верхах цього щось не видно і дана ситуація здебільшого використовується в основному для лобіювання своїх політичних інтересів. Тому, будь-ласка, прошу перервати дискусію і спрямувати її в русло якихось більш конструктивних ідей.

spark - 21-7-2005 у 14:51

Я одну конструктивну ідею висловив, але на неї ніхто не звернув уваги: в нас завжди (з 10 ст.) було білінгвальне (чи диглосне) суспільство. І не треба цього боятися. Як тільки ситуація вирівняється (50 на 50, а не 20 на 80), треба знімати усі обмеження, щоб російську не забули.
Ще було б добре, щоб Саша і Сірожа остаточно ввели білоруську мову в якості молодіжного сленгу. І буде всім щастя.

Ярема П. - 21-7-2005 у 15:05

Ти думаєш, якщо російську будуть використовувати як сленг, русскоязичниє не стануть на роги що їхній язик не так використовують? :lol:

tysovska - 21-7-2005 у 15:53

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Oleksandra Zorina
А от вірші Франка - перекладав. І досить непогано.

Хто? Булгаков? Не можу повірити! Мені в жодному виданні не траплялася навіть згадка про таке.

А от Цвєтаєва дійсно перекладала - і говорила про його вірші приблизно так: "...навіть коли я перекладаю найгірші вірші, напр., Франка..." (думка - про відповідальність перекладача). Цитата, звісна річ, не точна, але за бажання ви зможете знайти точну - в оригіналі.

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Andreas
а Ви не замислюєтеся, що навіть при найкращому перекладі спотворюється зміст?

Для того, щоб не спотворювати зміст, треба добрих перекладачів навчати. А то ми в гонитві за змістом дійдемо до того, що і з китайської перекладати припинимо.

tysovska - 21-7-2005 у 15:56

Цитата:

Оригінальне повідомлення від spark
Я одну конструктивну ідею висловив, але на неї ніхто не звернув уваги: в нас завжди (з 10 ст.) було білінгвальне (чи диглосне) суспільство. І не треба цього боятися. Як тільки ситуація вирівняється (50 на 50, а не 20 на 80), треба знімати усі обмеження, щоб російську не забули.

В принципі, підтримую. Але маю сумніви щодо того, що у нас з Х ст. було білігвальне суспільство. Якими джерелами це підтверджується? Про які мови ідеться? Яке процентне співвідношення?

Andreas - 21-7-2005 у 16:07

Цитата:

tysovska
А то ми в гонитві за змістом дійдемо до того, що і з китайської перекладати припинимо.

А ото вже несерйозно, по китайську.
А де ж будемо перекладачів брати, якщо вивчення россійської в українських школах „прикрили”?

tysovska - 21-7-2005 у 16:25

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Andreas
А де ж будемо перекладачів брати, якщо вивчення россійської в українських школах „прикрили”?

Взагалі-то на перекладачів не в школі, а в інституті вчаться. (Кажу вам на власному досвіді

)

spark - 21-7-2005 у 16:29

Не хочу я зараз поринати в пошуки тих первісних джерел. Підтверджується сучасними підручниками з історії української мови, мені того досить. Білінгвізм зі старослов'янською, звичайно. В церкві одна, в побуті інша.

Ярема П. - 21-7-2005 у 16:36

Е, стоп, не треба плутати!!!! Це не був білінгвізм, це було щось на кшалт "пишемо о, читаємо а", це була мова письма, оскільки алфавіт не підганяли під живу мову, а мову під алфавіт. І церква хай буде церквою, читали псалтир по церковнословянськи, але казання - живою мовою. І в підручниках це є.

А що воно таке, цей білінгвізм?

Юрій Карпенко - 21-7-2005 у 18:29

Не зле було б дати дифініцію цього явища. Навіть двом. Перше: білінгвізм на рівні однієї людини. Друге: білінгвізм на рівні суспільства.

Для плідної дискусії це б не завадило.

Andreas - 21-7-2005 у 20:38

Цитата:

tysovska
[Взагалі-то на перекладачів не в школі, а в інституті вчаться. (Кажу вам на власному досвіді

)

100%!!!
Але де Ви бачили, щоб людина поступала в університет на англійську, німецьку, українську і т.д. філологію, і не вчила перед тим відповідної мови в середній школі?
На можливе зауваження, що в нас є російські школи, мушу зауважити, що там вчаться в основному російськомовні учні, а перекладами на україньську повинна займатися людина для якої українська - рідна.
Так що не буде в нас перекладачів добрих.

Юрій Карпенко - 21-7-2005 у 20:50

Цитата:

Так що не буде в нас перекладачів добрих.

Вибачаюсь, а до чого тут взагалі перекладачі?
Виявляється, що всі наші перекладачі російськомовні монстри, котрі плюндрують українську мову? :baddevil:

А я ось, наприклад, знаю дуже гарних перекладачів з рідною українською. Мабуть мені примарилось.

Та навіть за Совєтів переклади, наприклад, Джека Лондона й Ернеста Хемінгвея на українську були значно кращі ніж переклади цих авторів на російську. Це об'єктивний факт.

Вибачаюсь, але це все рівно як сказати, що всі інженери, котрі вчились в радянських вузах дурні, бо вивчали історію КПРС.

Andreas - 21-7-2005 у 23:26

Цитата:

Юрій Карпенко

Вибачаюсь, а до чого тут взагалі перекладачі?
Виявляється, що всі наші перекладачі російськомовні монстри, котрі плюндрують українську мову? :baddevil:

А я ось, наприклад, знаю дуже гарних перекладачів з рідною українською. Мабуть мені примарилось.

Вибачаюсь, а Ви з початку читали, чи останню фразу?
То нагадую. Говорилося про перекладачів з російської. Зараз вони є, так. Бо колись, 10...20 років тому вчили російську в школі, потім в універі, аспірантурі і т.д. Зараз україномовна молодь російську в школі не вчить, відповідно далі (після школи) вчити так само не буде. От і подумайте, чи буде (через 10, припустимо, років) нормальним переклад на телебаченні, чи ми будемо шкодувати, що не лишили оригінального російського тексту?
А переклади з англійскої-французької будуть нормальними... може.

Юрій Карпенко - 22-7-2005 у 04:16

Цитата:

Вибачаюсь, читав справді неуважно. Але справа все рівно не настільки прозора. З трьох досить гарних перекладачів художньої літератури, котрих я знаю, жоден не має вищої мовної освіти з тієї мови, з котрої вони перекладають. Тут головніше знання мови рідної.

tysovska - 22-7-2005 у 08:57

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Andreas
Зараз україномовна молодь російську в школі не вчить, відповідно далі (після школи) вчити так само не буде. От і подумайте, чи буде (через 10, припустимо, років) нормальним переклад на телебаченні, чи ми будемо шкодувати, що не лишили оригінального російського тексту?

Боюся, що ви зарано посипаєте голову попелом. На жаль, через 10-20 років ми такого ще не дочекаємося, як би мені цього не хотілося. А перекладачі будуть завжди, бо я в школі анг. вчила з 5-го класу через пень-колоду, але перекладацьке відділення універу якось спромоглася закінчити

. Завжди будуть люди, залюблені в рос. мову, які захочуть вивчати її факультативно, з приватними вчителями і т.д. - так, як це відбувається в усьому світі. І зовсім не обов'язково, щоб при цьому рос. мова була другою державною і примусово вивчалася в школі. От я вам про себе скажу: який сенс мені було вчити рос. мову в школі? Читати книжки мене бабуся моя навчила, ще до школи, а грамотно писати рос. мовою мені (оскільки нема практики) - дуже важко. Та й навіщо? Я письмовою рос. мовою практично не користуюся - нема де. То якого біса в мене в школі щодня відбирали 1-2 години від вивчення рідної мови, яка мені потрібна щодня, щогодини? Крім державної, всі решта мови - в усьому світі - вивчаються ЗА БАЖАННЯМ. І держава зовсім не зобов'язана таке вивчення оплачувати. (Так і у відомій Хартії записано, між іншим).

Andreas - 22-7-2005 у 14:22

Цитата:

tysovska
Боюся, що ви зарано посипаєте голову попелом. На жаль, через 10-20 років ми такого ще не дочекаємося, як би мені цього не хотілося.

А я, на відміну від Вас, боюся, що це настане набагато раніше. Вже є трохи.

Цитата:

tysovska
А перекладачі будуть завжди..... Завжди будуть люди, залюблені в рос. мову, які захочуть вивчати її факультативно, з приватними вчителями і т.д. - так, як це відбувається в усьому світі.

Ага, аякже ж, за власний кошт.

Цитата:

tysovska
І зовсім не обов'язково, щоб при цьому рос. мова була другою державною і примусово вивчалася в школі. От я вам про себе скажу: який сенс мені було вчити рос. мову в школі? Читати книжки мене бабуся моя навчила, ще до школи, а грамотно писати рос. мовою мені (оскільки нема практики) - дуже важко. Та й навіщо? Я письмовою рос. мовою практично не користуюся - нема де. То якого біса в мене в школі щодня відбирали 1-2 години від вивчення рідної мови, яка мені потрібна щодня, щогодини? Крім державної, всі решта мови - в усьому світі - вивчаються ЗА БАЖАННЯМ. І держава зовсім не зобов'язана таке вивчення оплачувати. (Так і у відомій Хартії записано, між іншим).

І про „весь світ” не треба, добре? Так само, як і „за бажанням”. У всьому світі бажаннями керують.
В Німеччині „за бажанням” можеш взагалі не вчитися – ніхто не примусить. Але, якщо хочеш здобути „абітур” (документ, що видається по закінченні гимназії, який дає право на вступ до ВУЗу) будь добрий вчити дві іноземних, з яких англійська – ОБОВ’ЯЗКОВА (нема атестації з англійської – нема „абітуру”), друга – за вибором (до речі, в гімназії мого сина то французська і РОСІЙСЬКА). Держава то вивчення оплачує і стимулює, як може. Німецьку майже не вчать – а нашо? То ж рідна мова (Mutterschprache називається – материньська мова), ти ж і так її знаєш! А от син мій, як іноземець, німецьку додатково, за гроші вивчає.
Щоб працювати інженером знання англійської ОБОВ’ЯЗКОВІ.
А в Кєлі (Kehl – місто неподалік від нас, на кордоні з Францією) на роботу без французької взагалі не беруть. Навіть слюсарем. От Вам і „за бажанням” ... Не вчиш – безробітний. „За власним бажанням”.

tysovska - 22-7-2005 у 14:37

За Німеччину сказати нічого не можу, а в Канаді навіть без французької англомовні прекрасно можуть прожити. Навіть при вступі в докторантуру, де знання другої мови офіційно вимагається обов'язково, рівень того знання - плакати хочеться. Особисто знаю дівчину, яка французькою хіба два слова могла скласти докупи, але в докторантуру - вступила. Коли я захищала магістерську, мені на слово повірили, що яку-небудь другу мову я вже точно знаю - українка ж бо!
І ще одне - не зовсім по темі й не зовсім ввічливо, але дуже вже хочеться спитати: ви живете в Німеччині, то чи не байдуже вам, чи знатимуть наші діти - тут, в Україні - рос. мову? Чи, може, рос. мові загрожує зникнення? (Так, як це насправді загрожує українській).

spark - 22-7-2005 у 15:44

Перепрошую, що повертаюся трохи назад. А звідкіля такі дані, що в Україні перестали вивчати російську в школах? Звичайна київська школа, дитина вчить російську з другого класу. Постраждали тільки години, відпущені на російську літературу: її взагалі іноземною замінили. Я подібне схвалюю, діти Дон Кіхота й Меджнуна і Лейлу проходять поряд з російськими авторами, а не тільки нескінченний Бєжин луг.

Andreas - 22-7-2005 у 19:22

Цитата:

Оригінальне повідомлення від tysovska
За Німеччину сказати нічого не можу, а в Канаді навіть без французької англомовні прекрасно можуть прожити. Навіть при вступі в докторантуру, де знання другої мови офіційно вимагається обов'язково, рівень того знання - плакати хочеться. Особисто знаю дівчину, яка французькою хіба два слова могла скласти докупи, але в докторантуру - вступила. Коли я захищала магістерську, мені на слово повірили, що яку-небудь другу мову я вже точно знаю - українка ж бо!

Ну от, а Ви „весь світ”. Німеччина, до речі, живе за європейськими стандартами, Україна теж, до речі, до об’єднаної Європи вступати хоче. То на кого більше варто дивитися, на Німеччину, чи на Канаду?

Цитата:

Оригінальне повідомлення від tysovska
І ще одне - не зовсім по темі й не зовсім ввічливо, але дуже вже хочеться спитати: ви живете в Німеччині, то чи не байдуже вам, чи знатимуть наші діти - тут, в Україні - рос. мову? Чи, може, рос. мові загрожує зникнення? (Так, як це насправді загрожує українській).

Не байдуже. А де жити – моя справа.
І ніяке зникнення українській мові не загрожує. Доки існує Захід України – існує українська.

Цитата:

Оригінальне повідомлення від spark
Перепрошую, що повертаюся трохи назад. А звідкіля такі дані, що в Україні перестали вивчати російську в школах? Звичайна київська школа, дитина вчить російську з другого класу. Постраждали тільки години, відпущені на російську літературу: її взагалі іноземною замінили. Я подібне схвалюю, діти Дон Кіхота й Меджнуна і Лейлу проходять поряд з російськими авторами, а не тільки нескінченний Бєжин луг.

А от про Київ не знав, вибачте. Думав, як у Львові – так і у всій Україні. З літературою – Бог з нею, я взагалі проти викладання літератури, як шкільного предмету.

tysovska - 25-7-2005 у 08:48

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Andreas
І ніяке зникнення українській мові не загрожує. Доки існує Захід України – існує українська.

Вибачте, але це мені нагадує Остапа Вишню з його чухраїнцями: "Якби знаття" і "Якось-то воно буде". Рівненська область - достатній захід України? Але зросійщений він так, що страшно стає.

Andreas - 29-7-2005 у 15:31

Цитата:

tysovska
Рівненська область - достатній захід України? Але зросійщений він так, що страшно стає.

Та невже? Я рік не був у Рівному...
Невже все так змінилося? Перейменували вулицю „Шевченка” на „Солженіцина” (як у Львові „Лєрмонтова” на „Джохара Дудаєва”)? Закривають українські школи (як закрили у Львові мою рідну 14-ту російську школу)? Чи перестали вчити україньську в школах (як у Львові російську)? А може змушують дітей перед початком шкільних занятть в понеділок співати «Широка страна моя родная...» (як у Львові в 97-98рр змушували співати „Ще не вмерла Україна...)?
Добре було б факти „русифікації” навести.

tysovska - 29-7-2005 у 16:20

Шановний Andreas, не пересмикуйте. Завод, на якому я працюю, знаходиться в Рівненській області. Тому я знаю, про що говорю. Вся молодь (місцева), яка приходить до нас влаштовуватися на роботу, переважно російськомовна. Чи ви гадаєте, що ми таких спеціально відбираємо? :baddevil:

Їм легше вести документацію рос. мовою (незважаючи на те, що ми з Києва заохочуємо саме українськомовну документацію), їм легше робити переклади на рос. мову - про рідну мову згадують вкрай рідко. І тому ваші заяви про закриття рос. шкіл мене абсолютно не переконують: головне - результат. А результат я бачу щодня і щогодини.

Andreas - 29-7-2005 у 16:33

Шановна tysovska, я ж не про російськомовних (ну то й що, що російською говорять – вільні люди, у вільній державі, як хочуть, так і говорять), я про „страшенну” русифікацію. Аналогії самі собою напросилися...

Хто винен, що Київ – російськомовний?

Ярема П. - 3-12-2005 у 12:41

Ось цікавий пост:
http://www.brama.com/survey/messages/12263.html

Хто винен, що Київ – російськомовний?

Юрко Зелений, природжений галичанин з Чорткова, для УП, 12.06.2001, 12:26

версія для друку

Ми вже якось примирились з тим, що столиця України, Київ – російськомовне місто, хоча українською в ньому володіє більшість, а розуміють навіть негри, індуси та в’єтнамці і, крім нападок окремих маразматиків, ставлення до української мови загалом толерантне. Тоді хто ж винен, що Батько міст Руських спілкується переважно російською?

Ви скажете, що винна в тому майже чотирьохсотлітня політика русифікації російсько-совєцької імперії? Попса! Десять років незалежності з сучасним розвитком телерадіомовлення та за відповідної пропаґанди могли б давно це цілком компенсувати . То може – брак національної самовизначеності киян? Нє-а. Більшість російськомовних киян свідомо вважають себе українцями. Ну то, може, просто людей в школі української не вчили? Може. Але в тому вони не винні. А винний в тому, що столиця говорить російською, наш брат... західняк.

Дехто почне слиною бризкатися: та Галичина – це П'ємонт України, Буковина – колиска української сучасної пісні і взагалі: коли б не західняки – українська мова давно вже щезла б, і тому подібна мура. Та вишпортаємо колоду зі свого власного ока і розглянемо її ретельніше. Вихідців з Західної України у столиці коли не половина, то четверта частина – точно. І щодня кількість заробітчан-західняків, що з’їжджаються до столиці на ПМП* дедалі зростає. Додайте до них ще “транзитних”: коли така юрба збирається в Римі або Торонто - це відразу дається взнаки! А в Києві що? А те, що саме вихідці з Тернопільщини, Франківщини та Львівщини, вдаючи з себе офіґенних інтеліґентів, першими починають "виламуватись" "на російській", навіть коли їх про це зовсім і не просять.

Саме наш брат галіцус** першим починає соромитися власної самобутньої говірки, почуваючи себе "селом", а тому, вбравшись у "фірмові" лахи, намагається в Києві як найскорше розчинитися у натовпі і мовно в ньому не виокремлюватися. Доходить до гірко-смішного, коли люди при знайомстві "калякають" одне з одним російською, а за хвилину з'ясовується що вони вихідці з... сусідніх районів Прикарпаття.

І ось такий буцімто-патріот зі штучними комплексами меншовартості потрапляє в російськомовний робочий колектив. Людина, зрозуміло, відчуває психологічний дискомфорт: нове оточення, нові люди, інший ритм життя. Однак замість того, щоб говорити як вмієш, вона намагається щось сплітати російською, як їй здається, мовою. За рік часу з такого "бойця" виходить “порядний” столичанин, що розмовляє "на чєловєчєском язикє". Ще одним абориґеном стало менше. Проте одним лохом більше: діалектичних, фонетичних особливостей, специфічних мовних зворотів можна не позбутися до кінця життя – вже в генах сидить.

Особливо при переході на споріднену мову. Ось і виходить, що головними поширювачами суржика в Києві є… неудовбенні патріоти з Галичини. Ось і маємо, що замість приросту україномовного елементу в столиці – розлазиться суржикомовний покруч по самому українському, бляха, П’ємонті – Галичині: коли такий “новий кієвскій” Шкодич чи Чортюк приїздить на шинку та кутю до рідного галицького села, то він вже "вчьоний" і йому пальця в рот не встромляй!

Хто винен – з’ясували. Тепер: чому? Що заважає керівнику фірми чи менеджеру вищої ланки, вихідцям з Західної України, не товкти себе в патріотичні груди, а почати з малого: спілкуватись на роботі та вести діловодство рідною мовою? Життєва практика свідчить, що коли хоча б один в колективі розмовляє українською та ще й з КРАСИВИМ західним діалектом, то і решта співпрацівників поступово її підхоплюють, без зайвого примусу та нав'язування. Може, відцурання від української мови відбувається тому, що вона автоматично асоціюється з напівписьменним патрульним мєнтом, який натягнув службовий стрій і відчув себе мало не Бетменом та, лузаючи насіння, ганяє з кийком за старенькими бабусями, котрі те ж насіння і продають? Чи, перепрошую за дешевий популізм, українська мова сьогодні сприймається виключно в поєднанні з державним чинушою, бюрократичною тяганиною та скандалом навколо президента, котрий не володіє нею так само, як і російською? Чи може киян просто аж підкидає та трясе від тих марґіналів на Хрещатику - з патріотичними гаслами, українською мовою і з зовнішністю безпритульників: засмальцьована куфайка, неголене обличчя, немиті з пів-року голова та руки, подерті, колись військові, штани і таке інше? “Так: зміни, опозиція – то все добре, і я "ЗА", але чому це все обов'язково повинно мати бомжівське обличчя?” Або: “І оці бомжі будуть мені щось втирати про любов до України та повчати, як я маю розмовляти?! Та йдіть ви хлопці на… кий!”– приблизно так міркує пересічний перехожий і ніц, крім огиди, в тому числі і до мови, в нього такі “борці” не викликають. І ти, позавчора – західняк, а від вчора – киянин, щоб, бодай зовні, дистанціюватися від “покидьків на Хрещатику”, починаєш маскуватись, збиваючись не до ладу, не до складу, на російську. Га? Добряче доклалися до формування почуття меншовартості західних українців і “інтеліґєнти-фільолоґи”, котрі свого часу втовкмачили їм в голови, що сучасна літературна укрмова базується на говірках Центральної України, все решта – діалектизми, а “оці, ваші, западні” ще й перенасичені полонізмами. Галіцуси на це мовчки "повéлися" і заради Ідеї Соборності погодилися: діалектизми – так діалектизми, полонізми – так полонізми. Видно, непруха з мовою.

О, вічно толерантні, безхребетні західняки! І не знають вони, що так то воно так – база мови знаходиться в центрі України, але мова на місці не тупцює, а повсякчас розвивається, в тому числі – завдяки діалектам, і вдосконалювати та робити зміни в ній насамперед належить не захирілим філологам-ортодоксам совєцького вишколу, для котрих вона є робочою мовою з 9-ої до 18-ої години, чи діаспорним підстаркуватим “банякам”, а тим, хто нею вільно володіє і спілкується від побуту до… смерті. Сьогодні такими мовотворними тубільцями залишаються поки що західні українці (факт!). І начхати вони повинні на всі ті повчання! І не соромитися свого галицького діалекту, а навпаки – пишатись ним та показувати оточуючим його модерновість, гнучкість та стильність.
А полонізми? Та не так їх вже там багато і є, як професори нас шугають: порівняно з русизмами…. Та це вже не про Київ, а про колоду в оці.

* ПМП – постійне місце проживанняї
** Галіцус (від нім.Galicius)– зневажливе назвисько мешканців Галичини.

Юрій Марків - 3-12-2005 у 19:52

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Andreas
А може змушують дітей перед початком шкільних занятть в понеділок співати «Широка страна моя родная...» (як у Львові в 97-98рр змушували співати „Ще не вмерла Україна...)?

Вчився у львівській школі і ми в ті роки співали Гімн перед уроками абсолютно добровільно, тобто на пропозицію керівництва, звичайно ж, але охоче

Юрій Марків - 3-12-2005 у 20:10

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Ярема П.
Ось цікавий пост:
http://www.brama.com/survey/messages/12263.html

Хто винен, що Київ – російськомовний?

Стаття сильно вразила, бо:

1) це чиста правда
2) я теж винен.

Хоча додам, що де би це не було, російською відповідаю лише тоді, коли до мене російською звертаються. І останнім часом "виліковуюся" потрохи й від цієї звички...

Городецький - 5-12-2005 у 15:38

Гарна стаття, дякую!

Проте, маю низку зауважень. Так би мовити своїх, регіональних, позаяк є мешканцем Південного Сходу. На мою думку, автор у пароксизмі каяття від імені уроджених галичан, так прискіпливо роздивлявся колоду з свого ока, що про решту "лісу" взагалі забув. А ще гірше - автор є справді зомбованим догмою, начебто "західняки" залишилися останньою опорою українськости, хоч він і сміється з тої догми. Інакше б його каяття не набуло такого регіонального забарвлення.

Хто винен, що Київ - російськомовний? Всі, хто в ньому живе! Всі, хто не вважають за потрібне говорити українською, коли їх і російською розуміють; всі, кому мовне питання взагалі байдуже; всі, хто натомість бути прикладом, щось торочить про свободу мови; всі, хто через брак культури рідної мови, паплюжать обидві ...

Що галичанам дорікати? Приїздить, приміром, в Дніпро людина з бльзького села чи невеличкого містечка, то хоч лусни перед нею - українською звертайся, її всьо одно пре російською (умовно російською). Бачте, стереотип працює - приїхав до міста - говори "по-гарацкому". Хоч воно й не галичанин. Психологія такого вчинку прозоро зрозуміла - по-перше мімікрія, як тваринний інстинкт. По-друге, не знати іноземної (в нашому разі - російської) не так ганебно, як рідної-державної, а воно її не знає. Повірте, один з п'яти "нових російськомовних" керується саме таким сумнівним стимулом. І, по-третє, кляте совкове виховання, коли в школі від вивчення держаної мови (урср) можна було бути звільненим, то чи варто її знати, цю нісенітницю.

Про діялектизми. Чомусь штучний комплекс меншовартості у галичан, ніколи не заважав їм виправляти мене в усній мові, саме в тих випадках, коли звучання галицького і полтавсько-дніпровського діялектів не збігалися ... Або працював стереотип "східняки української не знають, галичани - стовп українськости", або, все ж таки, ніякого комплексу діялектичної меншовартості не існує? Друзі, мене просто цікавить ваш
погляд звідти.
ПиСи: шкода, не брав участь в цій темі спочатку.

Yuliya Kovalenko - 5-12-2005 у 23:08

Може хтось порадить, як боротися з власним комплексом неадекватності при вживанні української мови в повсякденному житті в моєму російськомовному місті. З одного боку, начебто і проблеми не має. Ніхто ж не забороняє, бери і спілкуйся так, як тобі більше подобається. А з іншого, ця межа через яку ніяк не вдається переступити, це ненависне відчуття неадекватності, коли тебе питають: „А что с тобой?” або „А ты что националистка?” Є декілька споріднених душ з якими спілкуюсь українською, а з усіма іншими... Цікаво і водночас гидко те, що між собою говоримо українською, а на вулиці та в родині російською. Останнім часом почала з батьками розмовляти літературною мовою, а не суржиком, так вони також почали питати „що трапилось” та хвилюватися через „мій націоналізм”. І це при тому, що вони родом з села і мові я навчилась саме від своїх бабусь. Тільки не треба мене сильно критикувати, бо я сама себе за цей клятий „білінгвізм” постійно картаю.

До Городецького: цікаво, якою мовою ви спілкуєтеся повсякденно?

Ярема П. - 6-12-2005 у 13:52

Зауважте, стаття 2001 року, зараз кінець 2005, а тема актуальна. Взагалі багато що змінилося, і новий правопис пробували запровадили, революція прошуршала, однак я щось в Києві не помітив особливих змін. Щодо мене, мене комплекс меншовартості не зачіпав, я як говорив змалку, так і говорю українською, російська страшенно забулася, для мене це зусилля нею говорити, незважаючи на те що я її постійно чую, і виходить щось, на яке моя вчителька української говорила в школі "руско-польско-украйонце". Можливо тому, що я вже біля 9 років переважно час проводжу за кордоном, і там в домашній обстановці діє залізне правило-ніяких іншомовних слів. Причини прості-мова забруднюється страшно, якщо 8 годин на день ти думаєш і спілкуєшся іноземною. Смішно виглядає, коли вдома стараєшся згадати слово по українськи, а на думку приходять тільки слова-відповідники з інших мов. Але саме таке стає запорукою того, що саме при таких обставинах мова зберігається недоторканою. Переконався на досвіді... На рахунок статті, то мушу сказати, що, як видно, статтю дійсно хлопчина писав з своєї суб'єктивної точки зору, точки зору галичанина, яка і мене завжди підігрівала. І щодо зауважень Городецького, то це тільки ще один аспект, вірніше причини, одного і того ж питання, яке виносилося в заголовок статті. На додаток приводжу один лист колеги, зараз на стажуванні в Німеччині:

Pryvit, Yarema!
..........
Tut v Yulihu, de ya zaraz pratsyuyu, bagato lyudej z Ukrayiny (vzagali v
Forschungszenrtumi bagato lyudej z buvshogo Soyuzu). V nashij grupi zokrema zi
mnoyu 5 cholovik z Kyyeva. Do mogo pryyizdu vony vsi spilkuvalys' rosijs'koyu
movoyu mizh soboyu. Oskil'ky ya rozmovlyayu lyshe Ukrayins'koyu (navit' dekoly
z Rosiyanamy chy Bilorusamy), to kyyivs'ka grupa takozh perejshla na
Ukrayins'ku. Takozh ya pidbyvayu tut Bilorusiv rozmovlyaty bilorus'koyu movoyu,
ale vony yiyi perevazhno ne znayut'. Ya ne z zahidnoyi Ukrayiny, ya z
vinnyts'koyi oblasti, ale rosijs'koyu rozmovlyayu lyshe todi, kolytochno znayu,
scho inksche mene ne zrozumiyut'.

Z najkraschymy pobazhanyamy,
Sasha.

ПС Як кажуть, біла ворона всю зграю псує?

Юрій Марків - 6-12-2005 у 20:32

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Городецький
Гарна стаття, дякую!

Проте, маю низку зауважень.
...
Що галичанам дорікати?

Бо стаття з часопису "Поступ", котра виходить у Львові, от і спрямована на "цільову аудиторію". А так - звісно, погоджуюсь, що навіть у Донецькій області можна знайти українськомовних наших співгромадян, в питанні якості тієї української не будемо прискіпливими...

Тарас Задорожний - 6-12-2005 у 22:57

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Efes
...погоджуюсь, що навіть у Донецькій області можна знайти українськомовних наших співгромадян, в питанні якості тієї української не будемо прискіпливими...

Мушу сказати, що маю колєгу з Макіївки, зовсім корінням не пов'язаного зі Львовом, з російськомовної сім'ї, який повсюди спілкується українською... А її яксть не гірша ніж у половини населення Львова чи Франківська. Ось так...

tysovska - 7-12-2005 у 09:08

А я знаю хлопця-харків'янина, наполовину росіянина, наполовину кавказьця, який сам з нуля вивчив українську мову, навчив потім свою жінку, і зараз у Харкові виключно нею спілкується. При його характерній кавказькій зовнішності це справляє на людей неабияке враження

От таку людину можна поважати!

Городецький - 7-12-2005 у 14:23

До пані Юлії Коваленко: виключно українською, крім випадків, коли маю звертатися до іноземних громадян. Щодо мовного порогу - на мій погляд існують два аспекти. Перший - ставлення пересічних людей до Вашої мови. Не переймайтеся, вони приділяють цьому значно менше уваги ніж Ви самі. Другий - відповідати українською на російску мову. Тут нічим зарадити не можна, практика, лише практика, і спілкування в україномовному середовищі. Наразі я вже позбувся обох проблем.
Доречно, що нещодавно саме це питання обговорювалося у нас на міському форумі, здається в темі Культура. (gorod.dp.ua/forum)

До пана Efes'а: насправді, ті люди, які справді вживають українську повсякденно в Донецьку (наприклад) є переважно високоосвіченими і культурними. І українська у них просто чудова. Суржик українською не вважаю. Як звовротній приклад - чув по радіо виступ якогось діяча культури (!!!) з Вінниці, міста переважно україномовного. Після слів "... я рахую, що так не треба робити ..." припинив його слухати.

Ярема П. - 9-2-2006 у 18:18

"Я рахую" це калька з російської від "я счітаю", мене завжди вдома переучували, щоб мені подібне в голову не влазило. До речі, я теж звертаю на таке увагу, дозволяє правильно оцінити наскільки людина інтелігентна.

Hanor Narasson - 9-2-2006 у 19:34

>Городецький: "... Щодо мовного порогу - на мій погляд існують два аспекти. Перший - ставлення пересічних людей до Вашої мови. Не переймайтеся, вони приділяють цьому значно менше уваги ніж Ви самі. Другий - відповідати українською на російску мову... "

Тут э цікавий аспект щодо розмови в середовищі знайомих. Багато залежить від особистого авторитету. У мене багато колег з півдня-сходу, які навіть не всі етнічні українці, але зі мною вони стараються говорити українською. Особливо це "втішно", :baddevil:

коли я телефоную комусь на "Тураю", а він говорить, повільно підбираючи українські слова

Ярема П. - 9-2-2006 у 21:34

до Hanor Narasson: Це називається "ефектом білої ворони". Полягає в тому, що коли в певне середовище потрапляє "біла ворона", завдяки тому, що вона відрізняється від інших якимось якостями, і не визнає правила поводження того середовища, середовище старається адаптуватися до нового члена, прийняти правила його гри. Інший варіант-ворона адаптується до середовища.
Ефект загально відомий, прикладів дуже багато. Я в школі спостерігав таку штуку з новачками, вони або осідали на дно, не висовувалися, або ставали в певному сенсі лідерами.
Я теж принципово не переходжу на російську, чим вимушую співбесідника переходити на українську. Часом така гра може тривати довго, якщо вже сильний впертюх попадеться.

Городецький - 15-2-2006 у 13:28

до Hanor Narasson: а як щодо Ваших дописів на дніпровському міському форумі? :rolleyes:

До Яреми П.: мо' й так, ну, щодо "ворони". Але, як на мене, такий ефект ще дужче залежить від середовища. Середовище сприймає таку "ворону" як належне - адаптація не відбувається, більше за те, а що як він не перша "біла ворона" серед "зграї". Якщо ж середовище не сприймає "білість" новака - конфлікт.
Але в мовному питанні не все так: українська де-юре обов'язкова до вживання, отже україномовний новак має гарний карт-бланш перед середовищем. Але я й без того вчиняв би так само як роблю зараз!

Hanor Narasson - 15-2-2006 у 14:33

до Городецький:
1. мова йшла про усне спілкування. Коли я моєму знайомому (між-іншим саме з Дніпропетровська) дзвону на "Тураю" - то прошу, щоб він говорив по-російськи - бо "лічильник" крутиться :sing:

2. А ще є форум, на якому я пишу англійською, а ще інший - шведською :lol:

- просто там більшість користується саме тими мовами.

KDI - 15-2-2006 у 15:17

Hanor Narasson
А ще є форум, на якому я пишу англійською, а ще інший - шведською - просто там більшість користується саме тими мовами.
Ти що, не поважаєш нашої мови? Пиши там українською!!! :lol:

Hanor Narasson - 15-2-2006 у 15:53

Та писав би! Більш того, шведи вельми українську мову поважають, тому що національні кольори одинакові!

Тільки от, біда - не розуміють... :lol:

tysovska - 22-2-2006 у 18:31

Отут наводиться вельми цікава таблиця стосовно володіння в Україні українською мовою. Почитаєш таку таблицю - і дивуєшся: чому у нас досі проблема???

spark - 24-2-2006 у 15:22

До речі, твердження добродіїв про домінування російської на сайтах не відповідає дійсності на всі 100%. Вони забуксували в 2001 році. Зараз картина помалу змінюється. Я намагався оцінити мовний аспект в Уанеті.
Відношеня по кількості сторінок десь 1,5 на користь російської. Погодьтеся, це не те, що ми бачимо на ятках преси. Там не 15 до 10, там 10 до 1

Навіть статистика запитів до пошуківців дещо "українізується" з часом, особливо в освітніх темах. Наприклад "реферати" вже заптують заначно частіше, ніж "рефераты".

marco - 15-5-2006 у 20:16

http://www.pravda.com.ua/news/2006/5/15/41748.htm

Сергій Бєляєв - 17-5-2006 у 17:35

Для продовження обговорення наведу посилання на одну контраверсійну публікацію

http://www.rus-crisis.ru/modules.php?op=modload&name=News&f...

Городецький - 18-5-2006 у 10:11

Сергію, якось не дуже хочеться сперечатися з маразматиками ...

Ярема П. - 25-7-2008 у 00:36

Цікаво, що змінилося за тих чотири роки (від 2004)? Є якісь дані?

Ярема П. - 28-7-2008 у 21:18

Змінилося??? Колєга от дав посилання на статтю на сайті ББС http://www.bbc.co.uk/languages/yoursay/200705/19235.shtml :

Loving Ukraine

I moved to Ukraine last summer, having tried a little to learn Russian before I came. I then spent about three to four months understanding very little of what was happenning, gradualy learning a little. I found I very quickly picked up simple things, was able to go shopping in the market. Lots of my friends enjoyed for a while practicing their English with me, everyone learns it in school and of the people I know many hope to learn more. I have now been here nearly a year, and speak Russian fairly fluently, which I really enjoy. I will soon be moving back to England and will really miss speaking Russian. An interesting thing living where I do, in Cherkasy, is the mix of Ukrainian and Russian. I have mostly learnt Russian, it's what my friends speak, but in schools nearly everything is taught in Ukrainian and I have visited villages where only Ukrainian is spoken, which can be really annoying, having spent so long learning Russain, to not be able to understand people so well. Soon im going to Moscow and it will be interesting to see how different the language is there. I know I sometimes use Ukrainian words and prases. I have a friend in Siberia who has learnt some Ukrainian and we enjoy trying to speak to each other using as much Ukrainian as possible.
Sent by: Fred Nicollson

(Я дещо повиділяв)

Ярема П. - 24-11-2011 у 20:31

Сьогоднішня стаття, роздуми про "маркери" суспільства, в якому ми живемо. Можна вважати статтю "потоком свідомості", але однак однозначно можна рекомендувати до прочитання: Маркер групи, або Хто не з нами, того я з'їм. Зрештою, автор задумується над питанням: а як відрізнити українця від неукраїнця?

Юрій Сєров - 24-11-2011 у 21:19

Цитата:

Сьогоднішня стаття, роздуми про "маркери" суспільства, в якому ми живемо. Можна вважати статтю "потоком свідомості", але однак однозначно можна рекомендувати до прочитання: Маркер групи, або Хто не з нами, того я з'їм. Зрештою, автор задумується над питанням: а як відрізнити українця від неукраїнця?

Двояке враження від статті...
Проблема існує і це сумно...
Але з іншого боку чомусь не дуже віриться, що в усіх бідах автора винна мова.
Щось не віриться, що україномовний українець навіть в Києві не знайде роботу, якщо він добрий фахівець... Про друзів і дружину мовчу взагалі - може не там шукав?
Зрештою можна переїхати в україномовні райони України і добиватися успіху там.

Через білінгвізм до русифікації: як двомовні громадяни стають російськомовними

Ірка Біла - 5-5-2012 у 07:46

Дані тривалих соціологічних моніторингів свідчать, що популярні в певних політичних колах ідеї двомовності України не витримують критики.
http://tyzhden.ua/Society/47410

Андрій Пелещишин - 3-7-2012 у 19:36

"Мовний" закон прийнято... І що тепер?

сумна - 3-7-2012 у 20:00

Цитата: Початково розміщене учасником Андрій Пелещишин

"Мовний" закон прийнято... І що тепер?

Поки що виглядає на розгубленість...

Юрій Сєров - 3-7-2012 у 21:52

... і байдужість... і імпотентність т.зв. опозиції.
Тре Юльку якось визволяти.

Андрій Пелещишин - 3-7-2012 у 22:32

Найгірше, що знову усе зведеться до "акцій для своїх".
Ну почав Кириленко голодувати... Ну і що? Це що, має вжахнути Колесніченка чи Януковича? Смішно... Зате допоможе підняти рейтинг серед людей, яким небайдужа доля української мови..
Зараз не голодувати треба, а сідати в свої джипи та їхати на схід. Пояснювати, що цей закон - це обман виборця, це зайві витрати з бюджету, це спроба вкрасти в дітей простих східняків перспективу потрапити на престижну роботу в Київ, це окозамилювання на фоні економічного занепаду і близької бюджетної катастрофи...
Але для того треба іти і щось комусь пояснювати. А проблема в тому, що за останні 10 років ніхто не напружувався в агітацію за українське.. Так само до речі, як і за оте російське, яке пропагує Колесніченко.. Це ті граблі, на які вони зараз успішно стануть. Точніше не Колесніченко, а російськомовні інтелектуали.
Я щось на тему того, що всі тепер працюють "серед своїх" тут був нашкрябав
http://misto.ridne.net/viewthread.php?tid=9064

Мені здається, якщо би потратити енергію одного українця на агітацію іншого російськомовного перейти на українську в маштабах країни, питання було би зняте в корені раз і назавжди. Але значно цікавіше поливати лайном один одного в коментах на УП чи Корі, утверджуючи один одного в правильності власної позиції і вирощуючи ненависть до опонента.
Я не буду голодувати за українську мову, але буду хоч трохи займатися своїм здоровям, щоби виділятися в кращий бік. Не буду лізти на Беркут і російськомовних, бо ті люди мене і мою мову після того зненавидять. Не буду переконувати, що ця мова потребує якоїсь особливої державної підтримки, бо це породжує почуття другосортності..
Але я як і раніше, буду вести форум, де люди спілкуються тільки українською і який є взірцем толерантності та інтелігентості, хай інші комплексують. Буду, де можна, протегувати тим, хто як і я, цінує українську мову. Буду добрим другом для російськомовних і відкриватиму для них світ української мови та культури, може вони переорієнтуються врешті решт. Як не вони то їх діти.
Я в принципі в свому житті для української мови зробив по суті дуже мало. Усе, що я можу поставити собі в заслугу - це комфортна інтеграція в україномовне середовище 2-3 російськомовних (думаю, що з плавним їх переходом до української мови і в побуті) та успішний стимул і підтримка однієї-двох сімей з центральної України до переходу з російської на українську мову в своєму побуті.
Це ніби дрібничка, але торжество нації досягається такими речами і їхнею масовістю. І ніякий закон тут не зможе стати на заваді.

А ПР можна зрозуміти.. Коли рейтинг КПУ починає рости з практичного нуля до небачених за багато років чисел, донецька земля починає горіти під ногами, бо мандати можуть і тю-тю. А значить прийдеться ділитися, а ділитися ніхто не любить.
А інших способів, окрім як потеребити мовне питання, у ПР нема. Тобто вони є, але вимагають жертв. Матеріальних. А це неприпустимо

Ну а з другого боку, на місці людей, які вважають себе інтелектуалами і пропагують ідеї нового закону, я би вжахнувся. Тому що ця перемога є ненадійною з юридичної точки зору і вкрай компроментуючою з інтелектуальної.. Я би не тішився, якби наприклад закон про пріоритетний розвиток українського кінематографа приймався так, як цей... Це би означало дуже сумну перспективу для кінематографа...

Життя покаже, що і як. Але ще раз... Не закони визначають розвиток мови, а люди!

Андрій Пелещишин - 4-7-2012 у 20:21

викликало сумну посмішку

Цитата:

Тому закликав би наших опозиціонерів на всі мовні проблеми відповідати, що "регіонали" виконали свою передвиборчу обіцянку і зараз матері, дружини та діти, можуть оплакувати замордованих у відділках міліції близьких російською мовою. Старики на Сході та Півдні України можуть після виконання обіцянок "регіоналів" про "покращення життя вже сьогодні" спокійно російською мовою підраховувати пенсії, які вони мають розтягнути на місяць, щоби не померти від голоду. Десятки тисяч представників малого бізнесу та підприємці теж отримали можливість написати заяву про банкрутство та закриття своєї справи російською мовою, бо влада зробила все для цього. Про тотальні знущання та порушення своїх прав чиновниками, правоохоронцями, суддями всі громадяни, та особливо Лівобережної України, теж отримають право волати російською.

http://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/4ff414c9494ba/

Соломія Федушко - 6-7-2012 у 17:38

Уже 11 депутатів голодують за мову під Українським домом (http://www.pravda.com.ua/news/2012/07/6/6968248/)

І що вони цим кому докажуть? Треба було раніше щось діяти, а не зараз...

Андрій Пелещишин - 6-7-2012 у 20:18

Вже не голодують

сумна - 6-7-2012 у 21:43

Страшно дивитись, що Беркут витворяє з людьми в Черкасах. Просто нема слів.

http://www.pravda.com.ua/news/2012/07/6/6968266/

Максим Стюфляєв - 7-7-2012 у 01:14

Рідко пишу про політику, бо хоч і стежу за всім та навіть цікавлюся політичною наукою, чомусь ніколи не мав потягу "теревенити" про це. От і зараз набрав великий пост і все затер. Що тут говорити? Те, що сталося увечері під Українським домом, інакше як зрадою людей я назвати не можу. Наша доблесна "опозиція" від Кличка і до Тягнибока розвела нас як котят.

Андрій Пелещишин - 8-7-2012 у 21:01

Усе таки люди голодують.. Здається, опозиційні партфункціонери такого варіанту не прорахували...

Соломія Федушко - 10-7-2012 у 09:39

Я зауважила, що коли потрібно владі відвернути увагу народу від їхньої "лажі", то завжди беруться за закон про мову. Сьогодні така "величезна їхня лажа" - це провал Євро-2012. Затрати на організацію цього фесту не виправдали очікувань. Ізвичайно, що пріоритетнішими стали обговорення мови, що поділило країну навпіл. Осуд з провалу євро розділяє, як захід, так і схід України. Я можу помилятись, але то ця нинішня ситуація так для мене виглядає.

Дуже шкода людей, які голодують у таку спеку

Андрій Пелещишин - 27-7-2012 у 18:22

На 30 липня призначено позачергову сесію Верховної ради. Можливо на цій сесії буде переголосування скандального закону

Максим Стюфляєв - 28-7-2012 у 11:05

Скоріше знімуть Литвина і новий спікер підпише.

Andreas - 28-7-2012 у 19:06

Всьо правильно. Поки рвали чуби один одному за мову, Рада тишком-нишком прийняла постанови про збільшення дефіциту держбюджету, про виділення прокуратурі 2 млрд. гривень і ще щось там "по мєлочам". Все з кишень громадян, природньо.
А щоб не тринділи багато, підкинули проект закону про мови, який жодних кардинальних змін для повсякденного життя не несе.

Андрій Пелещишин - 28-7-2012 у 19:47

Та там не зовсім по мєлочам

Там щось і про держзакупівлі і про оборонну галузь.. А на загал - блискучу провели операцію. А люди в черговий раз повелися

Andreas - 28-7-2012 у 20:00

Про держзакупівлі тільки те, що деякі без тендерів можна робити. Ну, хтось хіба пару лимонардів собі в кішеню покладе, мєлочь. А от про оборону не чув, не можу ніц сказати.

Андрій Пелещишин - 29-7-2012 у 11:51

Цікавий приклад використання мовного питання:
http://tsn.ua/groshi/ukrayinski-olimpiyci-trenuyutsya-na-zhalyugidn...

Вкрай критичний і справедливий сюжет на ТСН. Люди обговорюють його в коментарях, двох різних думок в принципі буде не може, а та єдина - очевидна. Але ж треба якось "перемкнути"? Прошу дуже, зявляється коментар

Цитата:

Вот одного не пойму, смотрю все видеорепортажи ТСН - такое впечатление , что репортер приехал из-за границы и на украинском языке пытается что-то разузнать. Спортсмены Украины - полностью все .... на русском, одна только уборщица и зажавший деньги на питание вожатый-упитыш .... на суржике и так в каждом видеорепортаже, я уже молчу про ляпы самих ТСНовцев которые за кадром ....-оворять на русском.....

(три крапки - лайливі слова).
І далі починається перепирання на мовну тематику...
От до чого такий коментар? Бачу лише одне пояснення - замовний коментатор вкидає дешеву провокацію, щоби змінити напрям дискусії і посіяти ворожнечу.
Так і в національному маштабі.. Прізвища з обох боків добре відомі.

сумна - 31-7-2012 у 15:42

Литвин підписав... :-(

Андрій Пелещишин - 31-7-2012 у 16:36

А що, були в когось сумніви?

Юрій Сєров - 31-7-2012 у 16:51

ну що ж... "морозівської" політкар'єри йому!

Андрій Пелещишин - 8-8-2012 у 16:16

Янукович підписав закон.
Не можу не стриматися, щоби не процитувати коментар з УП

Цитата:

УРААААА!!!! Теперь заживём.Наконец милостыню можем просить и на руском....

Юрій Сєров - 30-8-2012 у 13:49

Непогано стаття про Хартію і яке вона відношення має до закону, що був прийнятий...
http://society.lb.ua/position/2012/07/26/162738_chomu_ukrainski_dep...

Андрій Пелещишин - 4-9-2012 у 09:41

Таке враження, що влада зібрала якісь електоральні дівіденти з Сходу України, а тепер облизується на Захід, роблячи вид, що дуже модернізовують закон у сторону українізації цього закону. І вже Богатирьова лається з Колесніковим... Чудеса...
http://www.pravda.com.ua/news/2012/09/4/6972014/

Юрій Сєров - 13-9-2012 у 14:27

У Берегово визнали угорську мову регіональною:
http://www.unian.ua/news/523925-u-beregovo-viznali-ugorsku-movu-reg...

Андрій Пелещишин - 2-5-2014 у 21:31

Життя очікувано повернулося іншим боком. Ініціатива у формуванні нового бачення ролі і значення мов переходить від політиків до народних мас. І висновки тут не завжди лінійні.
Більше того, якщо хтось дуже спрощує - це або провокатор, або недалека людина.

Сьогодні ставлення до російської мови в Україні серед україномовних буде змінюватися. І це логічно.

Раніше україномовні жителі Західної України у кожному російськомовному рефлекторно бачили потенціального зрадника і ворога держави. І в чомусь були праві. Але все змінюється.
Сьогодні суцільно російськомовні одесити ішли під бойові кулі проти ворогів України. Злість і затятість одеситів, готовність до самопожертви і категоричне несприйняття ганебного компромісу мало страшні, криваві наслідки, але які, цілком можливо, врятують Україну як державу. Принаймні як морську державу. Те саме ми раніше бачили в новинах з Миколаєва чи Запоріжжя. Та й Майдан був чітко двомовним.
Тепер не вийде підозрювати російськомовного у тому, що він не любить Україну і хоче влитися в Росію. Російськомовні громадяни відстоюють свою країну, і, відповідно, нашу, українську мову. Не буде країни - не буде української мови. Тому морального права не сприймати російську мову в Україні нормальна людина вже не має.

Правда, є другий момент. Я більше ніж переконаний, що для людей, які з мови наразі навчилися лише українських слів "Слава Нації" та "Смерть ворогам", українська уже не здаватиметься провінційним рудиментом, а україномовні - не здаватимуться недорозвинутими фолькльорно стурбованими людьми другого сорту. Вони мали вже зрозуміти, що речі до яких вони доходять тільки зараз, їхні співгромадяни дійшли століття назад.
Зрештою, для російськомовних небайдужих стане очевидно - стрічка чи пов'язка є занадто слабим знаком розрізнення між своїм і чужим. А природнім, перевіреним багатотисячолітньою історією знаком є саме мова. Коли граєш за одну команду, зручніше одівати одну форму. І тут логічним є прогноз про стихійну, органічну українізацію активних громадян. А пасивних.. Ну а пасив він завжди пасив. Яка різниця, якою мовою він мовчить.

Андрій Пелещишин - 28-5-2014 у 21:37

Як і прогнозувалося, почався певний позитивний рух у бік українізації.
Демонізований Коломойський розпочав кампанію з українізації органів влади у Дніпропетровській області.

А от з Криму вісті сумні. Фактично ліквідовано україномовну гімназію. Залишили лише один клас. І то певно ненадовго.