Антиреклама

А Ви знаєте, що чай "Ліптон" можна "заварити" і в холодній воді ?

відкриваємо правду про широко розрекламовані товари

а який заварювали?
я заварював індійський

Смішно, але антиреклама міститься в основному слогані одного чаю. За що його і не купляю - погано, коли людям відверто позиціонують недоліки, як переваги.
Отож "Справжню терпкість пізнаєш на смак"
На курсі фармакогнозії - така наука про рослини стосовно їх використання в медицині (як відрізнити, правильно зібрати, що містять, від чого і як застосовувати - тощо) нас вчили, що в чаї міститься 2 основні класи діючих речовин: 1 - ароматичні сполуки, 2 - флавоноїди.
1. Ароматичні речовини містяться на поверхні листочків і спеціальних вмістилищах, саме вони надають чаю неповторного аромату та специфічної дії на організм (тонізуюча, заспокійлива, імуномодулююча, антисептична, тощо...). Залежно від сотру чаю, періоду збирання, способу обробки їх склад змінюється - відповідно змінюється аромат і властивості напою. При пошкодженні листочків вмістилища руйнуються і ароматичні речовини псуються і випаровуються.
2. Флавоноїди (дубильні речовини) містяться всередині листочків у клітинах. Вони теж мають свою цінність, як в’яжучий засіб, коли треба ущільнити тканини або щось зв’язати на себе, тому і використання можливе: нескладні отруєння, промивання ран, опіків, слизових, тощо. Приблизно того ж самого ефекту можна досягти, заварюючи рідну дубову кору До речі, саме тому чаєм не радять запивати ліки - флавоноїди вбирають на себе активні речовини, змінюючи їх властивості або нейтралізуючи.

Так от, при правильному заварюванні правильного чая в розчин виходять ароматичні речовини, отримуємо духм’яний цілющий напій. Він слабко або середньо забарвлений (аромат. речовини практично не мають кольору), мають слабкий специфічний смак - солонуватий, солодкуватий, кислуватий, гіркуватий (але не гіркий!), або складний букет але саме слабкий і специфічний виражений запах. Саме тому чай заварюють гарячою водою але не окропом (щоб не зруйнувати), на велику кількість води (в ідеалі - щоб потім не доливати воду, а так і пити), в щільно закритому посуді і п'ють одразу (вони дуже леткі, поки не "повтікали").
Коли ж маємо низькоякісний чай - листочки поламані, тому з пошкоджених клітин у розчин виходять дубильні речовини - мають темний колір, чим більше окислені від повітря - тим сильніше, мають насичений в’яжучий, ГІРКИЙ смак, в розчині дуже швидко "зв’язують", нейтралізуючи, ароматичні речовини, аскорбінку з лимона і все, що може бути корисне...
Так, цей напій теж можна вважати в якійсь мірі корисним, але це не чай, це тирса - в кращому випадку.

"Справжню терпкість пізнаєш на смак" - але чи порадує це впізнавання?

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Юрко Ничик А Ви знаєте, що чай "Ліптон" можна "заварити" і в холодній воді ?

В усякому випадку вони за визначенням не можуть бути високоякісні. Хоча й у пачках бувають ще гірші, ніж у пакетикех.

Прочитайте з цього приводу "Рівне-Ровно (Стіна)" Ірванця.

Ум-м-м, з чим би порівняти... От є дерев’яні меблі - хороші, красиві і не дуже, трохи дорогуваті, як на наш "середній клас". Є меблі елітні - з дорогих і рідкісних сортів дерева або віртуозного виконання - ручної роботи, складного різьблення... Ну дуже дорогі! А є рідні наші ДСП. Покриті плівкою чи ламіновані, як там воно називається. Вигляда воно на дерево ну дуже схоже. Власне, з деревини здебільшого і складається - якоїсь стружки, ошурків незрозумілої породи, проклеїних і пресованих. Але ж це не дерево, хоча свої переваги теж має: порівняна дешевість, відносна простота при виробництві...
Так і з чаєм: листочок в пакетиках за визначенням сильно подрібнюється, часто "прокатується" між валками, щоб клітинки роздавилися - власне завдяки цьому такий чай "заварюється" і в не дуже гарячій воді в пластикових чи паперових скляночках, не потребує настоювання, а бовтнув пакетом туди-сюди - і готово. Але за рахунок цього ефірноолійні вмістилища пошкоджуються і активні леткі речовини випаровуються або окисляються, а дубильні - легко виходять у розчин. Тому такий чай часто тихенько "дозапахчують" всілякою хімією або ж "офіційно" покращують смакові властивості, ароматизуючи бергамотом, корицею, додаючи трави, шоколад, шматочки фруктів... І переконуючи, що від того чай стає ще крутішим Ну це як би той же ДСП замість рідного "дубу" обклеювали під "червоне дерево". Будь-який колір, аби гроші платилися, а всередині - ті ж ошурки.
Я нічого проти ДСП не маю, в самої майже всі меблі такі... І "чай" в пакетах п’ю, коли треба швидше... Ми вже звикли, що то для нас є чаєм, а якщо там хімії не занавдто - то є навіть певна користь. Просто справжній чай - це трохи інше.

Для ефірних масел і трав, які їх містять є одне хороше, виведене емпірічно, правило: хороші ті, які Вам подобаються.
Тобто, організм ніби сам добирає, тому куштуйте - що подобається, те і Ваше.

Знайомий, який займається налагодженням пакувальних машин, розповідав, що десь під Заліщиками продукують "Ліптон" з перемеленого сіна і якоїсь хімії

От так? Більше Ліптон не купляєм.
А що з крупнолистяного краще купляти?

Маючи мікроскоп потужністю на рівні шкільного та відповідний атлас, біолог-ботанік легко скаже, чи є саме чаєм ця рослина...

А що, окрім чаю взагалі і бідолашного Ліптона зокрема нічого цікавенького більш нема?

Щось було таке цікаве в рекламних статтях чи то Ділма, чи Ахмад, щось на кшталт того, що Ліптон виробляє фірма Юнілевер, яка крім того виробляє (с)"шидло, мидло і повідло" , а от вони виробляють ТІЛЬКИ чай!

він має трохи специфічний смак, солодкавий, і в принципі дуже приємний (там цитрусові є, ще щось). Але, разом з тим, специфічний.
Мабуть так як їсти налисники з цинамоном, щодня неможливо. Приїдається чи що...
А раз-два на тиждень саме те.
Можливо хтось може пити регулярно.