Форум Рідного Міста

Про користь серіалів

сумна - 27-11-2010 у 18:14

Мушу відразу зауважити, що сама я тих серіалів, що демонструються по телебаченню, не дивлюся (як і самого телебачення, вже багато років). Виняток складають серіали, «випробувані часом» і у запису. Як, наприклад, «Карнавал».
Але ось довелося почитати дискусію про користь серіалів, і там багато голосів «за». Щоправда, лише у певному аспекті – з наголосом на їх пізнавальності. Ось які аргументи там наводяться:
1. Серіали взяли на себе дидактичну функцію, яка раніше належала літературі. Вони стали важливим важелем впливу на аудиторію. Наприклад, у британському міністерстві охорони здоров’я виникла ідея використати героїв серіалу «Сімпсони» для пропаганди здорового способу життя і боротьби з ожирінням.
2. Професіонали-юристи, переглядаючи серіали Boston Legal чи The Good Wife, складають собі уяву про устрій юридичної системи США. Вони ж кажуть, що серіали на кшталт Lie To Me допомагають виявити механізми маніпуляції й брехні. (Я, подивишись кілька серій цого серіалу, такими знаннями не збагатилась :-) ) Це своєрідний тренажер, наприклад, у моделюванні ведення судового процесу.
3. Серіали, у яких скрупульозно відтворене історичне тло, називають прекрасним уроком з історії (напр., Mad Men – з американської).
4. Ідею серіалу «Доктор Хаус» бачать не у тому, щоб відтворювати лікарню. А в тому, що це своєрідний квест по людському організму, іронічна гра. Діагнози реальні, симптоми і динаміка часто надумані. Але по ходу дії ми маємо справу з конкретними механізмами у людському тілі – тобто дізнаємося більше, як вони працюють і що стається, коли вони ламаються. На рахунок головного героя – вважають, що це школа стоїцизму. І втілення мрії про геніального лікаря.
5. А найголовніше – серіали роблять людині своєрідний емоційний масаж. Зазвичай людина сприймає якісь події у своєму житті панічно, вони уявляються їй катастрофою. А серіали постійно мусують якісь життєві обставини, і, оглядаючи їх, людина освоюється з думкою, що кожна така катастрофа є по суті побутовим явищем і зрештою якось вирішується. Серіал створює рольовий стереотип, як себе поводити у критичній ситуації. Тобто якісь негаразди і перипетії звичайного життя перетворюються в серію передбачуваних, зрозумілих подій, які піддаються розв’язуванню. Це вже не катастрофа, а типова ситуація; над нею можна подумати, поіронізувати, посумувати. Наприклад, над проблемою розриву стосунків через призму серіалу «Секс у великому місті».
6. І ще одне – практична користь у вивченні мов.

Як ви вважаєте – чи є серіали настільки пізнавальними, що треба таки розпочинати їх дивитися? Особливо у світлі пункту 5. Чи відчуваєте ви на собі, що серіали якось формують ставлення до подій? Мені здається це трохи надуманим.
Я б скоріш сказала, що серіали – це ерзац психотерапії для людей, які в емоційному плані недоотримують саме певних емоцій – не пособачитися з кимось у транспорті, не попроклинати кого-небудь на базарі, а саме щось таке романтичне пережити, поспівчувати комусь. Так і вимальовується образ тітки, які вмивається сльозами над долею якої-небудь сеньйорити, а власну доньку ні в що не ставить.

Катерина Слобода - 27-11-2010 у 20:15

Знаю випадок, коли до лікаря в селі прийшла старенька бабця і жаліється, що страшенно хвора, лікар оглянув її, та й бачить, що їй ще геть нічого не бракує :), виписав попити вітаміни...то бабця не хотіла йти все повторювала "Доктор, така-м хора, зробіть мені МРТ" :D ото вплив серіалу! :)

Соломія Федушко - 27-11-2010 у 21:06

Цитата: Початково розміщене учасником Катерина Слобода  
Знаю випадок, коли до лікаря в селі прийшла старенька бабця і жаліється, що страшенно хвора, лікар оглянув її, та й бачить, що їй ще геть нічого не бракує :), виписав попити вітаміни...то бабця не хотіла йти все повторювала "Доктор, така-м хора, зробіть мені МРТ" :D ото вплив серіалу! :)

Ти не об'єктивна, Хаус не серіал, а багатосерійний фільм :)
І з тими "Кармелітами" і т.д. нічого спільного не має!
Він не напрягає і не плавить мізки!

Катерина Слобода - 27-11-2010 у 21:12

Ну добре! Ото вплив багатосерійного_ненапрагаючо_неплавлячого_мізки фільму!:D :P

Юрій Сєров - 28-11-2010 у 13:32

Мабуть варто розрізняти відерте мило, яке інколи настільки примітивне, що аж смішно (напр. "Не родись вродливою") і справді хороші продукти, які існують.
В переліку наведені декілька знакових серіалів, які стали популярними і гадаю, що не просто так. Секс і місто, Сімпсони, Д.Хаус - це ті серіали, які з задоволенням подивишся, коли є час і настрій. Причому всі три вони є "багатосерійними фільмами", тобто можеш подивитися серію не дивлячись 150 попередніх.

Повертаючись до запитання. Ні, я не думаю, що треба дивитися серіал з пізнавальною метою (вже краще Діскавері дивитися). Але це є непоганим способом пасивного відпочинку і на додачу ви все ж таки отримуєте якусь пізнавальну складову, а також дуже хорошу нагоду покращити знання іноземної мови.
А чи заствавляє задуматися? Це вже швидше залежить від конкретної людини. Назагал людей заставляє задуматися хороша музика, книга, вистава, фільм... То чому не серіал?

До речі, в переліку не був згаданий культовий серіал "Твін Пікс". :)



сумна - 28-11-2010 у 15:17

Отже, можна сказати, що завдяки великій різноманітності серіалів кожен може знайти собі те, що йому на даний момент потрібне. І не варто ані відкидати всі серіали з порога, ані підсідати на них як на наркотик.

А ще, мабуть, можна тренувати силу волі. За першим же (ну, може за другим-третім) сигналом внутрішнього голосу про те, що дивишся дурню, - вимикати, якими б харизматичними не здавалися герої. :-)

Юрію, а щодо Твін Пікс – так, цілком згідна з Вами: не згадати про нього було б великою помилкою!
Але він якось так зокрема стоїть, що не дуже його й можна до якихось переліків вводити. Хіба що в якості епіграфу. Лінч все ж великий майстер. Просто неперевершений саспенс, коли якась деталь починає виринати і являти своє справжнє призначення.

От з’явилася інформація, що великий Мартін Скорсезе зрежисерував пілотну серію нового серіалу Boardwalk Empire, сценаристом якого є Теренс Вінтер – виконавчий продюсер і режисер «Клану Сопрано». Великі очікування від такого тандему.

А ще прочитала, що «…Lost за шість сезонів став для своїх адептів новою релігією». Із тих трьох сезонів, що я колись подивилася, пригадую, що там дійсно були певні «замашки» на якесь сакральне знання. Будь ласка, хто додивився до кінця, - поділіться, чи дійсно там вимальовується проповідь якоїсь, сказати б, філософії?

Юрій Сєров - 28-11-2010 у 15:40

Цитата:
А ще, мабуть, можна тренувати силу волі. За першим же (ну, може за другим-третім) сигналом внутрішнього голосу про те, що дивишся дурню, - вимикати, якими б харизматичними не здавалися герої. :-)


Власне завдяки інтернету, Веб 2.0, торрентам і іншим явищам сучасності люди можуть справді дивитися те, що хочуть і те, що їм подобається. На відміну від 90-х коли був вибір лише між Санта-Барбарою і Доною Бейжою, сьогодні ми можемо дивитися що хочемо і коли хочемо. Окрім того виникло дуже цікаве явище як волонтерські перекладацькі групи, причому роблять вони це доволі якісно! Нову серію Хауса ми можемо подивитися українською мовою лише на кілька днів пізніше від американців. Цілком можливо, що саме Інтернет буде тим засобом, що не дасть загинути українському перекладу, а, можливо, й мові.
Цитата:
От з’явилася інформація, що великий Мартін Скорсезе зрежисерував пілотну серію нового серіалу Boardwalk Empire, сценаристом якого є Теренс Вінтер – виконавчий продюсер і режисер «Клану Сопрано». Великі очікування від такого тандему.

Цікаво, треба буде глянути.

Своєю чергою хочу порадити нового сучасного Шерлока Холмса, якого знімають британці. Наразі зняли 3 серії і в мене досить гарні враження.

І разом ми забули ще один серіал, який зробив для становлення українського перекладу дуже багато - Альфа! :)

сумна - 28-11-2010 у 17:17

О, ми плавно перейшли до такого цікавого питання, як український дубляж. Зокрема волонтерський.
От переді мною журнал Країна, № 43 від 12.11.2010р. Дві статті саме на тему, що нас цікавить. Стиль притаманний «Країні» – короткий безоціночний виклад. А я зроблю ще коротший конспект.
1. «Стандартна озвучка – чотири голоси. Як на скасування обов’язкового дубляжу українською зарубіжних фільмів відреагували ті, хто його робить.»
Йдеться про компанію «Так треба продакшн». Перекладають, озвучують і дублюють фільми і телепрограми для основних українських телеканалів. Процес виглядає так:
• Від телеканалів надходять заявки. Щоп’ятниці їх розглядають і підбирають професійних акторів (7 штатних + 20 позаштатних), відповідно складають розклад для студій і акторів. Одночасно може писатися 3 студії х 5 стрічок. Стандартна озвучка – 4 голоси.
• Переклад. Триває два-три дні. Передають на вичитку головному редактору. Мова має бути літературною, тобто слів, яких нема у словниках, не вживають. Проблема – відсутність адекватної ненормативної лексики. Ознака якісного перекладу: має викликати у глядача ті ж емоції, що й оригінал; має не заважати дивитися; має бути колорит («заучка має говорити, як ботан»).
• Озвучка. Без репетицій. За процесом слідкує режисер озвучення, його завдання – щоб актор розмовляв грамотно, не припускався помилок, чітко вимовляв слова, потрапляв у інтонацію.
• Зведення звуку. Збалансованість голосів, музики і т.п.
2. «Якщо перекладатиму російською, не витримаю конкуренції. Восьмеро підлітків два роки перекладають українською американські серіали.»
16-річний хлопець, киянин, навчається в 11-му класі, готується до вступу в Національний авіаційний університет на програміста.
• Почалося з того, що сидів на російському фан-сайті South Park. Щоб не мати конкурентів, вирішив перекладати українською. Зібрав команду – живуть по цілій Україні, знаються лише в онлайні. Зараз їх 8 чоловік. Перший досвід був жахливий, все робили «на коліні», глядачі обурювалися. Але за 2 сезони набили руку.
• Цей серіал у них для душі, безплатно. За гроші роблять «Вона написала вбивство», хоч він їм і нецікавий.
• Через «вконтакте» познайомилися з директором MTV-Україна, тобто «конкуруючої організації», яка транслює той же серіал South Park. Йому сподобалося, підключився і тепер в них озвучує певні ролі.
• Перекладають не з англійської, а з російської, потім адаптують. (Оце мене розчарувало.) Ненормативну лексику, на відміну від MTV, не викидають («щоб не вбивати жартів»), а одомашнюють, подекуди послуговуючись галицизмами. (Тут в нас справді матеріалу доста.) Оскільки роблять озвучку вдома, мають проблеми із тим, що батьки з-за стіни можуть почути матюки. Батьки заняття на схвалюють.
• Найважче перекладати пісні, бо хочуть, щоб вкластися в музику, і щоб була рима.
• З MTV не конкурують, бо там 13-й сезон, а вони вже закінчують 14-й. Раніше викладали на rutube.ru, коли звідти погнали – на play.ukr.net. Там аудиторія мала, 500 глядачів, + 200 качають з торентів.
• Розуміють важливість звукорежисури, коли навіть озвучу з домашніх компів можна довести до рівня, вищого ніж аматорський.

Із цього всього можу сказати – шкода, що не можна мати «і-і», потрібно вибирати «або-або».

сумна - 28-11-2010 у 18:42

Цитата: Початково розміщене учасником Юрій Сєров  


Своєю чергою хочу порадити нового сучасного Шерлока Холмса, якого знімають британці. Наразі зняли 3 серії і в мене досить гарні враження.



Юрію, дякую Вам!
Я пробувала його дивитися, але, на жаль, якось він мені з першого разу не пішов... Розповім, чому.
По-перше, якийсь він як на мене калейдоскопічний і кластерний. Епізоди в моїй голові так і зависають, не вибудовуючись у лінію. Я не встигаю. :-)
По друге, мимоволі силкуюся зрозуміти, який саме сюжет Конан Дойля обіграно. Якщо впізнати "Етюд у багряних тонах" було дость легко, то все решта не вдалося. А ці зусилля заважали сприймати. :-)
1-й і 2-й мінуси можна було б побороти, переглянувши ще раз. Але на те треба часу.
По-третє, розчарували якісь натяки на орієнтацію Холмса. Але припускаю, що на них багато що тримається, тому нехай буде... :-)

Із плюсів - дуже сподобався Ватсон. :-) І загалом стильна атмосфера.
Скоріш за все, спробую ще раз.


Петро Гонсалес - 9-9-2013 у 15:59

Цитата: Початково розміщене учасником сумна  
Про користь серіалів

Приміром, латиноамериканські теленовели, демонстровані на радянському та українському телебаченні у 90-х роках, мені до вподоби. Як і сучасний колумбійський "Чаклунка", цьогоріч демонстрований на нашому ТБ.

А яка користь від цих та інших серіалів? Все пізнається у порівнянні! Яким би примітивним, тупим та дебільним, одне слово "поганим" не було кіно, все одно складається якесь враження про нього, про навколишній правдивий і фальшивий світ, про маніпуляторів, що плекають потрібну суспільну думку через вплив на неї за допомогою кіно та серіалів. За радянських часів ми були позбавлені вибору - нам тільки підсовували все хороше та якісне. І ми виховувалися на однобокому ставленні до світу. А після падіння "залізної завіси" ми опинилися віч-на-віч і з "поганим", опиратись якому ми не були привчені, бо не стикалися з цим ніколи. Тому життя - це постійне балансування між хорошим і поганим, між Добром і Злом. А яке життя, коли є саме хороше, саме Добро? Це Золота клітка, резервація, або... Рай, Едемський сад. По вигнанню з якого Людина приречена на страждання, бо не привчена жити у дійсному світі...
Цитата: Початково розміщене учасником сумна  
О, ми плавно перейшли до такого цікавого питання, як український дубляж.

Вражений був нещодавнім переглядом на ICTV фільму "13" з Джейсоном Стетхемом ув одній із ролей: це був саме дубляж українською, і хоч мені більше до вподоби озвучування, саме виконання дубляжу було зроблено на такому небаченому досі високому рівні, що мені аж страшно стало! Страшно стало за... росіян, за те, що коли такі фільми стануть "крутити" у кінотеатрах на Сході України та в Криму (а те що вони там йдуть, сумнівів не може бути), то в "наших північно-східних братів" не буде анінайменшого шансу на "примушення до дружби", як цього жадає чинний керманич Кремля.
Ідеально дібрані голоси, добірна українська мова! Задля однієї фрази "Вельми хоробро!" цей фільм і варто дивитися!
Коли хто ще не бачив його, передивіться - не пошкодуєте. :saint: