Форум Рідного Міста

Чи готові Ви скористуватись послугами страхової медицини?

Тетяна - 5-6-2003 у 16:37

На сьогоднішній день є багато нарікань на медицину в цілому та на окремі її ділянки зокрема. І лікарі не уважні, і медсестри не виховані, і ліків немає або коштують надто дорого та інше.
Одним з варіантів вирішення цих проблем в інших країнах є страхова медицина.
Як Ви відноситеся до такого рішення проблем в Україні і чи готові звернутись до страхової компанії для придбання медичної страховки?

Користувач Олесь - 5-6-2003 у 17:42

Взагалі-то, про це влада мала думати вже давно. А то таке враження, що про медицину в Україні просто забули. Відкрилося багато приватних клінік, де можна офіційно заплатити за послуги, а державна медицина так і залишилася на папері безкоштовною, тобто фактично теж платною і при тому ще й бідною.
Щодо поставленого Вами питання, чи готові люди заплатити за страхування: фактично, в Україні на потреби охорони здоровя мали би виділятися кошти з тих, що сплачуються у вигляді податків, тобто кожен їх і так платить. Але в такому випадку, коли ті гроші ідуть в одну велику "кишеню", важко відстежити їх за цільовим призначенням.
Розказую, як є зі страхуванням конкретно в мене (не в Україні). Отже, я укладаю угоду про медичне страхування з одною зі страхових контор - яка мені більше подобається. Між ними існує конкуренція, тому вони намагаються звабити клієнтів додатковими вигодами. Мені на підставі моїх документів видають таку номерну карточку (посвідчення про страхування), де є моє імя, прізвище, дата народження. При цьому я ще нічого не плачу. Далі, коли я влаштовуюся на роботу, то даю працівнику відділу кадрів переписати номер тої карточки. Роботодавець заповнює спеціальну форму, де вказує мої дані, і відсилає її до моєї страхової контори. Все. Тепер щомісяця при нарахуванні зарплати роботодавець разом з відрахуваннями до пенсійного фонду, фонду безробітних, разом з податками сплачує і страховий внесок за мене, відповідно на рахунок страхової контори. Власне роботодавець i сплачує найбільшу частку. Мені з зарплати також відраховують якусь суму, разом з іншими відрахуваннями.
Тепер найцікавіше. Багато хто думає, що страхування покриває тільки оплату за візит до лікаря або перебування в лікарні. Насправді це дещо більше. Скажімо, я хворий, іду до звичайного дільничого терапевта у поліклініку за місцем проживання. Там також показую картку про те, що я застрахований. Якщо мені треба ліки, мені пишуть рецепт, я йду з ним до аптеки. От тут важлива річ: ліки в аптеці мають дві ціни - для тих, за кого платить страхова контора (але мусить бути рецепт від лікаря) і для тих, хто платить сам. Перша ціна є чисто символічна - за ліки, які в перерахунку коштують приблизно 80-90 грн. я заплатив десь коло 2-3 грн. За дешевші ліки не платив взагалі нічого - тільки дав рецепт і з моєї страхової картки переписали її номер. Це дуже важливо, бо ліки переважно і складають найбільшу частину витрат.
А зі страховою конторою я фактично більше і не контактую. Хіба що якби я не був ними задоволений, то можу розірвати угоду і застрахуватися в іншій.
У випадку, якщо мова йде про вимушено безробітного, то страхові внески за нього сплачує держава. Добровільно безробітні і ті, що заробляють власним підприємництвом, сплачують свої внески самі. Таким чином, кожен застрахований є захищений, бо страхова контора за його лікування завжди заплатить, а заборговані гроші (якщо б таке сталося) вимагатиме відповідно з роботодавця або з держави. Без страхування може залишитися хіба що добровільно безробітний.

Ігор+ - 5-6-2003 у 18:41

У мене є страховка на очі на цілу сімю (крім інших). Платиться 15 зелених в місяць. Мене сильно здивувало коли окуляри вартістю в 300 були страховкою заплачені повністю, а ті що 500, доплатилося 170.
...
Яке все відстале в Україні... Буквально все треба перебудовувати, довгий процесс

rost - 5-6-2003 у 21:37

Цитата:
Першим відправив користувач Ігор+
окуляри вартістю в 300 були страховкою заплачені повністю, а ті що 500...

Це до речі одна з зворотніх сторін страховок. Окуляри за $300-$700 і це не з золота. Стальний або титановий дротик з пластиковими скельцями.
Це ціна 10-ти пар шкіряного взуття, або 100!!! кг. м"яса.
Приблизно така ж сама ситуація з ліками і іншим медичним обладнанням. Поскільки оплачується це добро не напряму то і коштує відповідно.
Гірше те, що по цінах які формуються страховою мелициною розвинутих країн мусять купувати і медичні установи країн бідніших. 15 зелених місячної страховки на окуляри це ~ половина годинної ставки програміста на Заході і ~ тижнева ставка доцента львівської політехніки.
Тому питання "Чи готові Ви скористуватись послугами страхової медицини? " слід би перефразувати на "Чи готові Ви оплатити послуги страхової медицини? "

Ігор+ - 6-6-2003 у 02:10

Цитата:
Першим відправив користувач rost
$300-$700 і це не з золота. Стальний або титановий дротик з пластиковими скельцями...


Я купляв без страховки раніше сам дві пари окулярів. Поносивши з "титановим дротиком" і не пластиковими скельцями, мені якось до рук попали старі окуляри. Я просто не повірив, що я їх носив. Своє здоровя треба берегти наскільки є грошей.

А на 100 кг мяса треба морозильник за тисячу баксів :)

rost - 6-6-2003 у 08:15

Цитата:
Першим відправив користувач Ігор+
А на 100 кг мяса треба морозильник за тисячу баксів :)
Та не спіши ти всі 100 кг відразу купувати. Мясо в Америці і завтра і післязавтра і через місяць буде вільно в продажу і свіже. А по друге і не продадуть, бо перерахувати 100кг в паунди є непосильною задачею для персоналу супермаркета.

Але я не про те. Про те, що як би не страховка, ну просто би таких цін на окуляри не існувало, якщо тільки брюлики до титанового дротика не прикрутять. А більш генерально про страхову медицину. В основному американську, бо стикався з нею особисто.

Отже, вихідний пункт медицина дорога - пани доктори багато мусять заробляти. Не пасує їм їздити класом нижче ніж BMW 5 серії, а вже хата без басейну -- то просто ганьба. Та і решта медперсоналу теж не на мопедах їздить, і в трейлерах не живе. Шпиталі дорого утримувати, та й виробники ліків і "титанових дротиків зі шкельцями" рівнем прибутку продуцентів шкіряних мештів, явно не будуть щасливі. Дорого панове і квит. Не годні прості програмісти, мештороби і свинороби, що те ж м"ясо вирощують, за то все платити. І тут з"являється фокусник, який робить то все affordable.
Це страхова компанія. Як слушно зауважує Олесь, страхова компанія не одна- їх багато. І люксусові офіси по 50 поверхів в кожному більшому місті належать їм не в останню чергу. І народу там в поті чола купа трудиться, щоб будиночок виплатити, авто обновити, дітей в університеті вивчити. І як тільки крім докторів і шпиталів оплатити ще і трудівників страхових компаній і всі їх компютери , за перепрошенням, факси і вакації на Гаваях, то медицина відразу стає доступнішою. А щоб вже зовсім було дешево то добре, би ще і про адвокатів не забути, що пильнують, аби медичні послуги були якісними. Як тільки операція не вдалася -- доктора до суду і мільйон доларів на користь пацієнта ну а звідти і лоєрський гонорар теж.
Щоб стало і на хатину з скромним басейником і авто не гірше ніж в доктора etc. Та й офіс з компютерами, факсами і спітнілими мексами-прибиральниками теж треба утримувати.
Але де ж доктор того мільйона має взяти? Правильно... доктор був не дурний і в тих же страх. компаніях ПРИМУСОВО мав бути застрахований. Ну не дозволить шпиталь без такої страховки практикувати. То може доктор пересів на 3-ю серію BMW з 5-ї, бо страховка додаткова. Напевно ні. Гонорар доктора просто і це включає. То ж не є дорого бо страхова медицина є доступна. То нічого, що послуга стає вдвічі дорожчою, головне що доступно. І нічого, що часом не доктор визначає, що пацієтові треба призначати, а страхова компанія. Пацієнт же ж не доктору платить, а страх. компанії.
Тобто, "коли окуляри вартістю в 300 були страховкою заплачені повністю, а ті що 500, доплатилося 170" то ті гроші не з повітря взялися, а з меншої частини того, що страхова компанія зібрала до того. А решта на ... ну на всю ту бригаду вищезгадану.

І взагалі "яке все відстале в Україні...Буквально все треба перебудовувати, довгий процесс". Офісів страхових компаній треба набудувати. Спеціалістів страховиків i адвокатів почати в вузах готувати. А особливо достойних слати на студії по Health Insurance до Америки. Депутатам шліфувати законодавство. Одне добре прибиральників з Мексики завозити не треба. Є надлишок своє дешевої роб сили.

Користувач Олесь - 6-6-2003 у 11:20

Цитата:
Першим відправив користувач rost
Не годні прості програмісти, мештороби і свинороби, що те ж м"ясо вирощують, за то все платити. І тут з"являється фокусник, який робить то все affordable.
Це страхова компанія.


Для пересічного громадянина то є все одно. Наприклад, в мене відрахування з зарплати не є відчутне, зате я знаю, що що б не сталося, я зможу отримати лікування в повному обсязі. Ще важливий момент - лікарю все одно, хто до нього прийшов - чи безробітний, чи мільйонер: гроші він дістане ті самі.
Щодо того, хто за що спроможний заплатити - за певні види медичних послуг взагалі мало яка людина може заплатити сама. Скажімо, лікування гормоном росту дитини з вродженою недостатністю гіпофізу обходиться приблизно в 180-200 тис. дол. на рік. Подібне стосується і пересадок органів, і протезування. Або постійне лікування хворого з муковісцидозом etc.
Страхування, будь-яке, для того і призначене, щоб тебе голова не боліла у випадку непередбачуваних витрат. Наприклад, страхування власників автомобілів від шкоди, спричиненої іншим - теоретично кожен може спричинити аварію, де пошкодяться кілька дорогих авто - і що тоді робити, як не маєш страховки?
Поширений в світі ще один вид страхування - шкода, спричинена працівником роботодавцю. Теж дуже добра річ - на роботі кожен може стати причиною якихось збитків для своєї фірми. Як не маєш страховки - можеш то потім сплачувати роками. Я вже не говорю про страхування маєтку (помешкання, будинку) від стихійного лиха чи пошкодження - минулорічна повінь в Європі дуже добре показала, що застрахувати своє майно треба обовязково.

Користувач Олесь - 6-6-2003 у 11:30

Цитата:
Першим відправив користувач rost
І люксусові офіси по 50 поверхів в кожному більшому місті належать їм не в останню чергу. І народу там в поті чола купа трудиться, щоб будиночок виплатити, авто обновити, дітей в університеті вивчити.


Люксусові офіси не тільки в страхових фірм, але і в будь-яких інших успішних підприємств. Це вже вилазить за рамки даної теми, але то, що в Україні люди працюють фактично безкоштовно (і лікарі зокрема), не означає, що так би і мало бути. Потрібно переймати добрий досвід, а не пильнувати, на якому авті їздить лікар за кордоном і чи це, не дай Боже, не є чи не може колись бути за мій рахунок. Це вже питання загального добробуту в країні.

Тетяна - 6-6-2003 у 16:09

Все що написано вище, як я зрозуміла, відноситься до страхової медицини за кордоном. І хоча в України страхова медицина знаходиться в зародковому стані, може не все так погано. Звичайно нам ще рости і рости до тих об'ємів, що існують на Заході, але ж і у нас є страхові компанії, які намагаються розвивати страхову медицину. :)

Тетяна - 6-6-2003 у 16:16

Цитата:
Першим відправив користувач Користувач Олесь
лікарю все одно, хто до нього прийшов - чи безробітний, чи мільйонер: гроші він дістане ті самі.

Наскільки я знаю лікарю не все одно хто до нього прийшов, тому що мільйонер може мати "Золоту" страхову картку і лікар може надати йому ширший спектр послуг, а відповідно і грошей отримати більше...

rost - 6-6-2003 у 20:08

Я не маю нічого проти страхового бізнесу. І вважаю його важливою часткою здорової економіки. Питання в іншому.

Треба просто усвідомити, що ціллю страхових компаній є отримання прибутку, а не покращення медичного обслуговування. Страхування в медицині відтягає кошти від власне медицини в страховий бізнес. І кошти ці не малі. Крім того сприяє накручуванню цін на ринку медичних послуг.

Роботодавці в Америці теж, ясно усвідомлюють собі абсурдність того, що з коштів, які вони витрачають гейби на мед. обслуговування персоналу, велика частина йде на процвітання страхового бізнесу. Наприклад Боїнг, ще з 50-тих років відмовився від утрамання страх. компаній. Гроші, які би мали бути плачені страховим компаніям, акумулюються на спеціальних рахунках і звідти покриваються медичні потреби працівників.

rost - 6-6-2003 у 20:45

Цитата:
Першим відправив користувач Користувач Олесь
то, що в Україні люди працюють фактично безкоштовно (і лікарі зокрема), не означає, що так би і мало бути. Потрібно переймати добрий досвід, а не пильнувати, на якому авті їздить лікар за кордоном і чи це, не дай Боже, не є чи не може колись бути за мій рахунок. Це вже питання загального добробуту в країні.
Абсолютно згідний. На мою думку лікарі і закордоном і в Україні заслуговують на рівень життя, як мінімум, виший від середнього. Але, якщо ввести в Україні страхову медицину, то лікар з Таврії в BMW не пересяде, а то, що Мерси і BMW булуть стояти біля офісів страхових компаній це 100%. І куплені будуть вони на гроші, які мали би піти на медицину.

Користувач Олесь - 9-6-2003 у 08:35

Цитата:
Першим відправив користувач rost
Але, якщо ввести в Україні страхову медицину, то лікар з Таврії в BMW не пересяде, а то, що Мерси і BMW булуть стояти біля офісів страхових компаній це 100%. І куплені будуть вони на гроші, які мали би піти на медицину.

Наразі ці Мерси і BMW стоять наприклад біля державних адміністрацій - куплені за гроші, які би мали йти на медицину і не тільки...

Користувач Олесь - 9-6-2003 у 16:28

Цитата:
Першим відправив користувач Тетяна
Наскільки я знаю лікарю не все одно хто до нього прийшов, тому що мільйонер може мати "Золоту" страхову картку і лікар може надати йому ширший спектр послуг, а відповідно і грошей отримати більше...


Хочу зауважити, що то, що я писав про страхування, не стосується США. Тобто там напевно засади подібні, але конкретно я пишу про Європейські країни "розвинутого соціалізму". З "Золотими" страховками в обов'язковому страхуванні я не стикався - страховка і так покриває всю медицину, крім пластичної хірургії (ясна річ! - до речі, хоча там і нема страхування, але там найбільше докторів і їздить на BMW :)), плюс стоматологію, це вже по-різному, обмеження є на протезування, тобто просте покривається страховкою, якщо клієнт хоче щось ліпше, то різницю між страховою сумою і вартістю послуг платить сам. Що стосується решти медицини, страховка покриває її всю, включно з хронічними діалізами, трансплантаціями і т.п. Тобто, якщо мова йде не про стоматологію чи пластику, докторові дійсно все одно, хто пацієнт. Тарифи на послуги є встановлені, тому гроші будуть ті самі, незалежно від того, хто їх заплатить. До речі, я не випадково згадав про мільйонерів - ця категорія населення деколи не користується страхуванням, а у випадку потреби платить за лікування сама. І в Голландії вони навіть скаржилися, що хоча платять за лікування самі, у випадку госпіталізації можуть лежати в одній палаті з, скажімо, безробітним пияком, якому страховку оплачує держава.

Багато з нас знайомі зі страхуванням тільки через обовязкові поліси для поїздок за кордон. Там власне і є багато різних варіантів - так звані золоті, платинові etc. Переважно такі страховки в стандартному варіанті покривають тільки надання першої допомоги (включно з ургентною стоматологією), плюс, залежно вже від конкретного типу, можуть покривати додаткові послуги. Перша допомога - це означає, що наприклад при переломі оплатять тільки первинні заходи - виклик швидкої, транспортування до лікарні, знимку, при потребі позиціонування уламків/etc., гіпс. Все. Якщо далі хворому з переломом потрібно перебувати в стаціонарі, це пребування він оплачуватиме сам. На такий випадок деякі з розширених варіантів страховки передбачають або оплату цього перебування, або приїзду родичів з наступним перевезенням хворого додому тощо. До речі, вартість таких страховок (тих розширених варіантів, що оплачують не тілки першу допомогу) може залежати від стану здоров'я (перед укладенням договору тоді вимагається заповнення спеціальної анкети і розмова з довіреним лікарем) - за наявності скажімо хронічних захворювань платити за страховку треба буде більше.

Але то, що я писав в попередніх постингах, стосувалося обов'язкового страхування, якому підлягають мешканці розвинутих країн, тобто повноцінного варіанту страхування. Щодо того, чи зможе кожен за страхування заплатити - фактично, за це страхування не платиш, його (чи вірніше, ту його частинy, яку платиш сам, бо більшу платить роботодавець) просто відраховують з зарплати, як і податок чи внески до пенсійного фонду. Ця частка є відсотком з нарахованої зарплати (напр. 5%), тобто той, хто заробляє 70 долярів, не платитиме 15. Реально виглядає це так: відсотки відрахувань є відомі, тому при пошуку роботи дивишся на пропоновану грубу зарплату (до відрахувань), рахуєш, скільки вийде чистими (суми відрахувань можуть залежати від того, скільки маєш дітей, чи працює дружина/чоловік) і вирішуєш, чи варто за такі гроші працювати, чи ні.

І в Україні відраховують гроші з зарплати, з тим, що частина з податків би мала йти на медицину, але через загальний державний бюджет, в якому, як відомо, грошей на медицину майже нема, крім того, розподіл того, що є, дуже залежить від конкретного чиновника в даний час при владі. У випадку, коли платять за лікування страхові контори, вони просто оплачують фактично надані послуги за встановленими тарифами. При ціноутворенні заклади охорони здоров'я включають до коштів всі свої фінансові потреби - фонд зарплати, оренда, комунальні послуги, оновлення існуючого і закупівля нового обладнання і т.д., тобто як в будь-якій сфері послуг, внаслідок чого і мають адекватне фінансування. До речі, страхуватися ліпше в тій конторі, де офіс шикарніший - шикарний офіс страхової компанії означає, що дана контора спроможна платити по своїх зобов'язаннях.

Проблема полягає в тому, що страхування повинне бути цілодержавним, а не обмежуватися певними закладами (застрахований в конторі X може отримати по свому полісу допомогу тільки в лікарнях А і B), очевидно, забезпечуватися відповідними положеннями в законодавстві.

До речі, дана дискусія показала, що ті, хто застрахований, задоволені.

Користувач Олесь - 9-6-2003 у 17:37

Цитата:
Першим відправив користувач rost
На мою думку лікарі і закордоном і в Україні заслуговують на рівень життя, як мінімум, виший від середнього. Але, якщо ввести в Україні страхову медицину, то лікар з Таврії в BMW не пересяде, а то, що Мерси і BMW булуть стояти біля офісів страхових компаній це 100%. І куплені будуть вони на гроші, які мали би піти на медицину.


Якщо вже пішла мова про ту ситуацію, яка є в Україні, то згодіться, що і в нас є лікарі, які їздять на Мерсах. Лікарю прийнято віддячуватися. Біда тільки в тому, що в нас це дуже пов'язано з ПОСАДОЮ лікаря. Якщо заглянути в статистику такого собі пересічного хірургічного відділення, зауважимо, що більшість операцій робить завідувач. Не тільки тих складних, які він зобовязаний робити за посадовим обов'язком. Призначає хірурга на операцію завідувач, тобто, використовуючи посаду, визначає, кому "дякуватимуть" пацієнти.

А з другого боку, на ремонти у відділенні "скидаються" самі ж лікарі, відповідає за це завідувач, він же повинен за це відзвітувати перед головним лікарем, а той - відповідно ще вище. І що їм робити?

Крім того, існують галузі в медицині, де і лікувати мусиш, і кваліфікацію високу також треба мати, а контингент пацієнтів такий, що здебільшого віддячитися не можуть, от хоча б онкологія, коли всі гроші йдуть на хіміопрепарати, засоби по догляду за хворим - в результаті навіть забезпечені, за нашими мірками, сім'ї потрапляють до скрутного матеріального становища, особливо коли хвора дитина. Тоді продають все, що можна, включно з житлом, причому лікування може і не допомогти. Що тоді?
Цитата:
Першим відправив користувач rost
Треба просто усвідомити, що ціллю страхових компаній є отримання прибутку, а не покращення медичного обслуговування. Страхування в медицині відтягає кошти від власне медицини в страховий бізнес. І кошти ці не малі.


Покращення медичного обслуговування є ціллю самого медичного обслуговування і ще держави. Очевидно, що це не є ціллю страхових компаній, оскільки вони не надають медичних послуг - їх ціллю є заробляння грошей шляхом покращення своїх послуг. Так само як ціллю фармацевтичних компаній або виробників медичного обладнання не є покращення медичного обслуговування - їх ціллю також є заробляння грошей. Є звичайна конкуренція - підвищення рівня своїх послуг або виробів з метою залучення більшої кількості клієнтів. Крім того, є певні вимоги до охорони здоров'я, кваліфікації і ефективності лікування з боку страхових компаній - в ідеалі їм би велося найліпше, якби ніхто не хворів - тоді б всі внески йшли в дохід. Тобто є нормальна боротьба, в якій звертають увагу на доцільність тих чи інших заходів в медицині, сперечаються, аргументують свою позицію, а не керуються наказами МОЗ СССР від 1948 року, не задумуючись навіть над їх доцільністю. Фактично страхові контори здійснюють свого роду контроль над закладами охорони здоров'я, маючи для цього власних фахівців-медиків.

Очевидно, що в нашому суспільстві потрібно змінити дуже багато, в тому числі і для того, щоб створити ПЕРЕДУМОВИ для запровадження медичного страхування зокрема. Інакше воно також може перетворитися в чергову область для зловживань чиновників від медицини і інших.

Тетяна - 13-6-2003 у 14:29

Цитата:
Першим відправив користувач Користувач Олесь

Цитата:
Першим відправив користувач rost
Треба просто усвідомити, що ціллю страхових компаній є отримання прибутку, а не покращення медичного обслуговування. Страхування в медицині відтягає кошти від власне медицини в страховий бізнес. І кошти ці не малі.


Покращення медичного обслуговування є ціллю самого медичного обслуговування і ще держави. Очевидно, що це не є ціллю страхових компаній, оскільки вони не надають медичних послуг - їх ціллю є заробляння грошей шляхом покращення своїх послуг. Так само як ціллю фармацевтичних компаній або виробників медичного обладнання не є покращення медичного обслуговування - їх ціллю також є заробляння грошей.


Заробляння грошей є метою будь-якої організації або підприємства, а не тільки страхових компаній.
А покращення медичного обслуговування є наслідком відповідної оплати праці. Лікар, який заробляє копійки буде робити необхідний мінімум і не рухнеться, щоб зробити зайвий крок (звичайно все залежить від порядності та совісті лікаря, але це тема окремої дискусії).
Проте коли людина за свою працю отримує відповідні кошти, вона зовсім з іншим настроєм та бажанням, щось покращити, іде на роботу.
Лікар, який не має змоги провести якісь банальні обстеження через брак реактивів, або надати медичну допомогу через відсутність медикаментів, яке поліпшення медичних послуг може він запропонувати, крім того що відкрити власний кабінет і надавати платні послуги?
Тоді хто зможе скористатись цими послугами?

Страхова медицина, в даному випадку пропонує сплачувати щомісячні внески, і в разі потреби Ви можете отримати медичну допомогу на суму на багато більшу від затраченої. У всякому випадку, бігати в пошуках медикаментів Вам не доведеться.
Страховка в першу чергу передбачає захіст Ваших майнових інтересів, але не забуває слідкувати і за наданням відповідної медичної допомоги.
Може не все так погано у нас і ми нарешті будемо мати відповідний рівень медичного обслуговування.:)

Закон про страхову медицину

Користувач Олесь - 2-7-2003 у 10:24

http://www.gazeta.lviv.ua/2003/07/02.appendix/NewspaperArticle.2003...

З 1 січня 2005 року в Україні почне діяти система страхової медицини. Законопроект про це розгляне найближчими днями Верховна Рада. Для формування страхового фонду держава стягуватиме по п’ять відсотків з Фонду оплати праці. За людей старшого віку внески сплачуватиме Пенсійний фонд. Керівники Міністерства охорони здоров’я та народні депутати стверджують, що це дозволить удвічі збільшити фінансування медичної галузі.

До 11 липня Верховна Рада розгляне у третьому читанні Закон про обов’язкове державне медичне страхування, який вже кілька років мандрує парламентом. Його автор, народний депутат Ігор Франчук стверджує, що цього разу за документ проголосує чи не 300 депутатів. “За” фракція соціалістів, навіть комуністи голосуватимуть у вільному режимі. Проти законопроекту висловлюються лише представники фармацевтичних підприємств та приватних страхових компаній.

Вадим Загребной, голова комітету Ліги страхових організацій України, зауважує, що закон незрозумілий і непрозорий. Документ, на його думку, не вирішує проблеми охорони здоров’я: “У законі – бюджетне наповнення при позабюджетному фонді. Крім того, непрозорість системи надання медичних послуг. Також фонд має сам себе контролювати.”

Альтернативний законопроект підготували кілька депутатів із профільного комітету Верховної Ради. Його розробники стверджують, що він значно кращий, аніж проект Франчука. Фахівці ж Міністерства охорони здоров’я вважають, що ухвалення законопроекту дозволить удвічі збільшити фінансування галузі – з нинішніх семи мільярдів гривень. Начальник головного управління стратегічного планування та нових медичних технологій МОЗ Тимур Педченко зазначає:

“При впровадженні системи загальнообов’язкового державного страхування цифра зросте до 14 мільярдів гривень. І 9 мільярдів акумулюється у Фонді страхування. 4,9 скеровують на виконання державних програм Міністерства охорони здоров’я.”

А хто і як наповнюватиме Фонд державного страхування – вирішить інший закон. Поки що фахівці прогнозують, що по п’ять відсотків із Фонду оплати праці сплачуватимуть роботодавці. За пенсіонерів, дітей, студентів, військових та інші категорії громадян розраховуватиметься держава.

“Громадське радіо”

Ігор+ - 2-7-2003 у 18:17

Чи відносяться безробітні та, наприклад, колишні безробітні, а тепер вагітні до категорії, за яку платить держава?

Користувач Олесь - 3-7-2003 у 08:51

Напевно безробітним вважають тих, хто зареєстрований на (не знаю, як то в Україні точно називається) біржі праці.
В Україні є багато так званих приховано безробітних, коли людина де юре рахується працевлаштованою, а де факто то підприємство не функціонує і гроші працівникам не платить. І є багато тих, хто не реєструється на біржі праці, а шукає роботу сам - такий вважається "добровільно безробітним" і допомоги не отримує.
Є ще так звана категорія малозабезпечених. По ідеї, про них би також мали подбати.