Активний відпочинок не у Львові на вихідні

Замок в Пісковій Скалі, 30 км від Кракова

На жаль я не у Львові, але якби і був, то б десь поїхав за місто щось побачити. Отже, ці вихідні я провів суперово - їздили подивитися на замок в Пісковій скалі, 30 км від Кракова. тут є дуже багато місць, киди наш звичайний турист не потрапляє: турфірми, як правило, возять по звичних місцях, загальнодоступних і добре відомих. Тоді якщо вже хочеться поїхати і побачити щось новенького, то треба полазити по інтернету, почитати що і до чого, ну і вибиратися в поїздку чи похід. Тут одна з таких наших мандрівок. Хочу сказати, що це вартувало. Особливо зацікавила могила українця Андрія Потебні біля замку. Я й не знав хто то такий - мусив після того полазити по нету. Ось тут надибав інформацію про нього. Цікаво... Стаття трохи застаріла - напис на могилі вже змінено і написано "українець", а не росіянин.
А ось тут - власне фотозвіт з мандрівки. Передостання фотографія - це фотографія могильної плити.

Замок в Тенчинах, 20 км від Кракова

Поки народ бавиться в політику, ми вирішили відпочити - з'їздили подивитися на замок в Тиньчинах, 20 км від Кракова. Про замок можна почитати тут, фотозвіт є тут. Там дійсно класно, зверніть увагу, що там купа місць де можна робити пікніки (що поляки і роблять ).

Спочатку до Ірини: Я писав про "в межах 30 км", а сайт Блеки я на пам'ять вивчив Так що не сприймайте мене за невігласа, бо замки - доволі хвора тема для мене, направду

Тепер до Яреми: Як я вам заздрю!!!! Шикарні мури, особливо люблю середньовічні залишки з річкового каміння та тесаних брил.. ах... хочу туди восени!!!

Кому що Мені, наприклад більше би імпонувало по наших замках поїздити і їх подивитися, але оскільки не маю зараз такою можливістю, то вдовольняюся тим що є. Як на то пішло, машина, добра компанія по інтересах, і на вікенд, якби черг не було на кордоні, ви вкладаєтеся в чудову прогулянку по замках і різних руїнах, монастирях, лемківських церквах на території Польщі. Наприклад, ніколи не цікавило подивитися на місце, де похований Данило Галицький? А це зовсім недалеко - колишнє українське місто, всім львів'янам відоме - м. Холм. В попередньому пості я дав посилання на сторінку, звідки черпаю інформацію про замки - подивіться по карті скільки там всього є зовсім недалеко від кордону.

І ще одне. Знаєте що мене найбільше дістало в вчорашній прогулянці? Що в тому замку, хоч який він розвалений не був, і скільки там людей не ходило, ніхто його не перетворив на туалет!!! Я спеціально в тій цілі полазив по приміщеннях і позазирав у всі дірки, і ніде не занюхавзнайомого запаху випорожнень з сечового міхура чи прямої кишки. Де по не де траплялися папірчики і 4 пляшки пластмасові бачив. І мене шляк трафляв, бо хоч який гарний замок не був в Кам'янці, але який він засраний, перепрошую за слово. Не вірите - поїдьте і походіть навколо.

Розвідка в Закарпаття 29.04-01.05.2007

Обговорювалася тема на форумі про поїздку на Закарпаття, були і якісь домовленості, хто з ким і куди їде, але як завжди в останній момент все ся псує, тож і цього разу так само було. Факт той, то що поїхали ми двоє - я та дружина. І це було дуже добре рішення, враховуючи, що для моєї половини закарпаття було терра інкогніта, а для мене воно існувало як дорога, гори та будиночки по селах при дорозі. Я давно вже там не був за остання 10 років, і для мене стало великою несподіванкою просто шикарний стан дороги - гарне покриття при тому що не забуто про добру розмітку. Я вже спереживався, що наші навчилися так робити дороги, але колєга мене заспокоїв, що дорогу клали не то словени, не то словаки . Я мав можливість поганяти вволю, спиняла мене тільки "контроля радарова" в кріслі поряд . До Ужгорода долетіли (з заїздом в замок Паланок в Мукачеві), а там вже почалися проблеми. Якись там був фестиваль танцю, і всі номери були заняті, найдешевше що було, це від 215 гривень, які ми так зразу на самому початку подорожі не хотіли віддавати. Після розмірковування вирішили їхати на Берегове на термальні джерела.

Хочу ще зупинитися щодо замку. Замок класний, фотографії тут . Однак вразило якесь халявський стан того всього. По перше, вхід в замок ніби платний, 5 гривень. Однак незрозуміло чи треба платити чи ні - одні проходили без нічого, жіночка в касі теж якось незрозуміло про ціну сказала, на питання що входить в квиток теж невнятно відповіла, коротше, ми заплатили. Вже в замку якась інша жіночка нам розказала що з квитком можна ходити по всіх музеях. Але толку, якщо на вході в музеї ніхто нічого не не перевіряв, та і не було нікого на входах. Лазити по замку було де, але деякі моменти трафляли, як от засцяні каземати в правому крилі замку. Експозиція така собі, від старовини до першого президента. Я все це перефотографував, можна глянути на фотографіях. Гарна маленька експозиція етнографічного музею і музею на піддашші (звірина Закарпаття).

В Берегово нас чекала несподіванка - термальний басейн закритий на якусь профілактику. Це трафляло не тільки нас, але й усіх, хто приїжджав. Ми десь біля години крутилися там. Виглядало це так: підїжджала машина, народ з кульочками виходив, йшов до входу, потім з відповідними словами вертався і їхав далі. Ми таки вирішили почекати наступного дня, оскільки нам дали 70% гарантії, що завтра буде відкрито. Лишилося знайти де ночувати. Та сама фігня як в Ужгороді - в звязку з тим, що басейн закритий, народ порозпихався по всіх готелях, мотелях і т.д. Ми знайшли 2 км за Берегово гарну віллочку, де був ресторан, флігель, кімнатки, альтаночки винний погрібок і тишина. Було там дві кімнати, одна за 140, друга за 160 грв, вибрали другу бо світліша. Їда дешева, на двох нам досить добре поїсти стало 40 гривень. Поселившись, поїхали назад в Берегово подивитися на місто. Тепер мене трохи доповнить дружина.

Закарпаття справило враження дуже сильне,тим більше що там я була вперше. Якось ніколи не думала що не зможу порозумітися рідною українською якихось 250 км від Львова на території тієж ж України. Ну я очікувала що напевне буде діалект якийсь, як то завжди є, але аж ніяк не думала що люди в селах говорять угорською. В самому Берегово, місцеве населення українську ніби розуміє, коли їх щось питаєш, а відповідають ламаною російською з сильним акцентом. Коли хочеш з ними щось більше поговорити, ніж просто замовити їжу і попросити рахунок, відповідають стримано (так ніби підбирають в голові слова) і скупо і стараються пошвидше закінчити розмову, звідси роблю висновок, що з українською проблеми. Ще вразило в Берегово і в Берегівському районі, що назви сіл на вказівниках продубльовані угорською мовою, і не тільки назви сіл, це ж саме стосується і назв вулиць а також всіх вивісок типу, стоматолог, адвокат, манікюр педікюр і т.д. На Берегівській районній Раді висять два прапори український та угорський. Цікаво що було би якби ми у Львові повісили на ратуші і на облраді польський прапор поруч з нашим чи навіть не в Львові а наприклад в Самборі чи в Яворові Тобто для мене Закарпаття - так ніби інша країна. Їздили ми селами, хати будують по іншому, немає двох чи трьохповерхових хатів, як то полюблять нові гуцули (просто з Закарпатської області ми поїхали через Яблунецький перевал на гуцульщину) та галичани, хати в основному одноповрхові, криті червоною черепицею, дах чотиригранний, майже у всіх на вікнах зовнішні важкі жалюзі (які закриваються зсередини, ми пробували розпитати чому, нащо почули що просто так, від сонця), і що саме цікаво що навіть в день коли господарі вдома, ці жалюзі наглухо опущені. Не знаю, або від сонця або від злодіїв. У кожного господаря на подвірї гарний виноградник, пишний бузок, жасмин і багато квітів. Виглядає мальовничо. Потім з Берегово ми поїхали на Іршаву і на Хуст. Тобто ми верталися назад до Львова через Івано-Франківську обл. Їхали через Солотвино, тобто по прикордонній смузі з Румунією, а тут взагалі все по -іншому, хати будують в турецькому стилі, тобто хати вже двоповерхові, дах плоский східцями, назви сіл продубльовані румунською. А це від Берегово десь година їзди. Тобто, вражень море, ще раз повторюся, так наче побувала в іншій країні, навіть двох відразу.

Тепер щодо самого термального басейну в Берегово, купатися коштує 12 грн. з чоловіка без ліміту часу. Чесно кажучи, до виходу в басейн в мене був стрес, ці всі роздягалки, 6 нещасних душів на енну кількість людей, в самій жіночій роздягалці, (чоловік каже,що в чоловічій ніби нормально було) шафки на ключик не закриваються, роздягалка дуже вузька, причому двері в роздягалку до кінця не засуваються, якщо ти раніше прийшла і зайняла шафку вглибині роздягалки, то тобі повезло, а ні - то будеш передягатися на очах у мужиків, які стоять на коридорі, і чекають черги, щоб зайти у свою роздягалку. Перед виходом в сам басейн йдеться через душову, душ з милом - обовязкова вимога. Самих душів 6, а душова займає десь 6 метрів квадратних. Людей маса. Одні виходять, другі заходять, бо душова скрізна. Потім після душової попадєш в таку кімнатку, звідки ніби ще у приміщенні опускаєшся в басейн, йдеш тунелем, а потім ним потрапляєш у відкритий басейн. Так от, у цій кімнаті, підлога якої десь на сантиметр заповнена водою, плаває гора шльопанців,які люди знімають перед тим як опустяться в басейн. Не знаю як вони потім відшуковували свої. Вже сам басейн пів біди ніби, ну в стилі радянських басейнів. Коротше, кругом хаос, але мені дивно, чому такий бардак, якщо басейн заробляє непогані гроші судячи з натовпів бажаючих. Загалом якщо підвести підсумок про подорож на Закарпаття, враховуючи всі плюси і мінуси, їхати вартує, тому що мальовнича краса Карпатских гір і рік, перекриває всі мінуси.

Дорогу робили Македонці Працювали майже на всіх ділянках місцеві.
А от із Закарпаттям, то шкода, що не зупинились у вищенаведених мною місцях та не поїхали до Хусту. У Мукачево також є термальний басейн, але він настільки смердить, що перед занурюванням туди слід придбати одноразові китайські купальники.
А от з приємного, то багато придорожних рибних ресторанчиків. У нас лише шашлик-кури, а там риба. Як на мене, то рибу дуже-дуже люблю

До Назара: я там вказав, що ми виїхали в розвідку, на даний момент ми і так дістали шалену масу вражень, та і з часом не дуже було, ми мусили відразу ж вертатися до роботи. Так що на разі все ОК, на наступний раз вже такої гонки не буде Може б ти склав компанію?

Замок в Рабштин коло Олькуша

З'їздили ми подивитися сьогодні на розвалини замку в Рабштині. Замок знаходиться 35 км від Кракова в сторону Катовіц, зразу за Олькушем. Інформація про нього є тут, а тут ось наші фотографії. Взагалі кажучи, хоча написано, що до замку нема як заїхати, неправда - я заїхав аж на самий верх машиною, а пішки пертися на нього треба було по трохи такій стрімкій стежині. Зразу скажу, що замок стоїть осторонь всяких туристичних шляхів по Польщі, так що наших туристів туди не возять. Посеред замку стирчить скала, на яку я видерся і отримав масу задоволення, розглядаючи околиці.

Минулого тижня в неділю зробив турне по кількох місцях. Спочатку заїхали в Свіржзький замок. Зверху споруда гарна, але всередині руїна. Далі в П'ятничанську вежу (на машині 15 хв. від Свіржа). Охоронна вежа, яку видно здалеку, а з неї видно ще дальше. Сама вежа не дуже велика, кілька кімнат, двір. Але вид з неї захоплюючий.
Ну і по дорозі назад дло Львова, заглянули до замку в Старому селі.

Фото Свіржзького замку:

П'ятничанська вежа

Хто-небудь, порадьте куди можна поїхати і що вівідати у центральній і південній частині України (в районі Миколаєва, Херсону, Умані, Вінниці ...)

Ми зібралися на море на вихідні, що будуть 28 червня - 1 липня, але погоду обіцяють не дуже хорошу
Тому вирішили скласти план "Б" - на всякий випадок...

В Умані обов'язково заїхати в Софіївський дендропарк!!! В Вінниці подивитися на бункри і підвали ставки Гітлера Щось більше нічого не приходить до голови. Про замки в тих областях є на сайті Блеки http://castles.com.ua.

Висунулися на ці вихідні в похід . Було багато розмоав а як їхати а на скільки днів а куди іти. Одним словом знайшли оптимальний варіант - поїхали машиною, лишили на базі, щоб бути не привязаним до графіка поїзда ну а якщо надоїсть то назад.
Але було все класно, правда важко чесно, до того ходив тим маршрутом то на гору за 1,30 вилазив тепер потратили 3 години. Ну але воно було варто - бо часто зупинялися фоткалися, перекушували....я пообіцяв що то буде прогулочка як в стрийському парку , защо отримував що 5 хвилин доки не долізли . Але як вилізли все забули і насолоджувалися краєвидами...

Фото 1

фото 2

А! В.Верх, просто не був там влітку
Маю дещо не виразні (бо таки телефоном фоткав) вигляди цих вершин з Лопати. Також вчорашні.

Піскавське лісництво

А ми їздили тепер в піскавське лісництво. Для моєї жінки це був перший раз в горах, зато вражень було багато. надіюся, що тепер з нею можна і по горах полазити як номальні люди

На фотографії за моєю головою Мала Попадя.

Перемишль 07-09.09.2007

Соромно признатися, але Перемишль ніколи в мене не асоціювався з містом, в якому може бути щось цікавого крім базару та залізничного і автобусного вокзалів. Зараз про базари і т.п. майже не згадується, і в нам випала нагода 2 дні полазити по перемишлю.Перемишль виявився гарнютким містечком, дуже схожим на Львів, навіть замок є. Корінна перемишлянка, наша знайома, поводила нас по різних закутках. Фоти тут, а це один кадр з Перемишля.

Отримав надзвичайне задоволення від збирання ... сміття.
Отак, всі люди як люди, йдуть з кошиками грибів, а у мене півтора пакети по 80 л. із пластиком та склом.
http://picasaweb.google.com/DaGamba/TgTESH
І все одно не вийшло так, як хотів, бо залишив пакети обабіч дороги у селі, зате у горах після мого проходу чисто
А насолоди набрався певно на дуже довго.

Браво Назару!
Ганьба псевдотуристам, які засмічують гори