Буває, що інколи папір туалетний закінчується...
Я згодна з
Олесем - це все прораховані речі. Починається підготовка до великої гри. До слова,
не знаю, де Injust бачив шалену рекламу "Нашого Івасюка", може (і дай Бог) у
Львові, бо в Києві два-три періодичних видання (на 2,5 млн. мегаполіс!!!) про це
згадали, потім була презентація, здається, і в розсилці музичних новин ФДР
радіоцентр я прочитала про вихід цього альбому. Все! І нічого - продається,
просунуті підлітки (як моя колєжанка Марічка) над "Червоною Рутою" і
"Нестримною течією" плачуть, люди напідпитку ту ж "Червону Руту"
співають
А якби дійсно була підтримка,
належна реклама, уявляєте?! 
| Цитата: |


(З кодексу честі львів’янина, Львівське
товариство в Києві
)| Цитата: |


По-моєму, ми це наочно
показали 

Сиділа я тоді
без роботи і без грошей. Ну тобто зовсім. Настільки, що до Петрівки (а там, на
"книжці", є невеличка ятка, де торгують українською музикою) пішки йшла - 40
хвилин. Бо грошей на тролейбусний квиток не було. Дійшла. Тут бачу - "Наші
партизани". 45 гривень. Я давно про цей компакт мріяла. Грошей нема, а дууууже
хочеться. Є ще касета, але, по-перше, хочеться CD, а по-друге, на касету грошей теж
нема. А характер маю такий, що або зараз, або ніколи. Крутилася я біля того
компакту, як кіт навколо сала, і, врешті, придумала, де грошей дістати. Якби моя
мама взнала, що я заради компакт-диску золото в ломбард занесла, вона б зробила б
отак
і мене прибила б. Але нічого - купила,
несу додому, така щаслива, і тішуся, як немовля брязкальцем. Коли до мене якийсь
дядечко, вже літній доволі, як присікається “Ой, а де придбали, а скільки коштує?”.
Почув ціну – засмутився. Теж, виявляється, давно мріяв. Коротше кажучи, віддала я
той компакт абсолютно незнайомій людині, щоби на касету записав, з умовою, що
поверне через три дні. І повернув – щоб ви не сумнівались. Перше заставу
пропонував, але зійшлися на довірі. Так що, Львів чи Київ, Запоріжжя чи Січеслав (я
навіть кількох росіян знаю, які від “Плачу Єремії” у захваті – як сказав один з
них, слова не мої, фани Славка, не бийтеся - “Це ж вам не гурт “Калюжа Тузіка”, це –
мистецтво!”), а українські компакти купуються, в буквальному сенсі цих слів,
попри все.
Привіт столичним писулькам!!! І
писакам!!!
| Цитата: |
| Цитата: |


| Цитата: |

| Цитата: |
| Цитата: |

А в мене фтр теж не вантажиться 
| Цитата: |



| Цитата: |

| Цитата: |

| Цитата: |

| Цитата: |

| Цитата: |
, але дійшла до тієї
межі, за якій людині починає здаватися, що вона все може
БЛАГАЮ!!! (Це крик душі, змученої "братньою" попсою
HEEEELP!!! (I need somebody... і далі за текстом).
Доведеться мені, мабуть, серйозно подумати про навчання у Львові 

)
| Цитата: |
Пів на другу ночі, а я слухаю і
наслухатись не можу
Мабуть, всю ніч не
спатиму... Та біс із ним, скільки тієї ночі!
(Гм, а ще мені дайте пігулок від жадібності...
і побільше, побільше.... 



| Цитата: |
Ми ж вистраждали право слухати ці
прекрасні пісні, чи не так?
І, головне -
записи ці ніде не продаються. Якби були в продажу, я купила б, тут навіть нема про
що говорити. 
| Цитата: |

| Цитата: |
| Цитата: |
| Цитата: |

))| Цитата: |

