Танці на сльозах. Ваша думка

У нас є гумористичні програми? Це там де ті дві бабульки? чи Галкін
Камеді ще з натяжкою можна дивитися і то хіба окремих персонажів.

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Юрій Сєров У нас є гумористичні програми? Це там де ті дві бабульки? чи Галкін Камеді ще з натяжкою можна дивитися і то хіба окремих персонажів.

А коментарі до тексту за першою адресою свідчать, що принаймі долю об'єктивності Ваша думка має Текст видався непереконливим не лише Вам.

Щодо проекту "Тандцюю для тебе..чи для мене)"
Хочу сказати, що принаймі цих людей у яких реальна біда можуть побачити якісь пузаті благодійники і реально допомогти їм, навтіь, ящко вони не переможуть у конкурсі і це - ПЛЮС!
Щодо програм на телебаченні (язик не повертається його назвати "нашим"), то нічого достойного нема, краще читати книжку або сидіти в інтернеті, менеш тупієш

Ну ось вже ніби краще.
А те що часу не вистачає - це теж неправда. часу завжди вистачає бо ми маємо 24 години. В ті години ми повинні розписати те що повинні (хочемо) зробити. Питання - якщо так все зробити то тоді хіба його не вистачить?
Як на мене таке говорить людина яка не вміє планувати (але нікого не хочу образити). Якщо я спланую собі 15 годин сплю, 2 години їм решта гуляю - то тоді я не можу сказати що мені не вистачило часу на телевізор. Просто в мене нема його в планах. Якщо сказати що плани завжди руйнуються це теж не правда....тре вміти організовуватися тоді можна багато чого зробити і побачит

Не дивилася цей проект з черговими танцями, тому не можу сказати, чи він вдалий. Сама ідея мені не надто подобається, бо завжди є та сторона, яка програє. Але шоу і не на такому роблять, тому сказати, що це аж надто жорстоко не беруся - зрештою, учасники знають, на що вони йдуть.

А телебачення - це прикольно. Просто у кожного свої розваги і способи відпочинку. Нікого ж не примушують дивитися все підряд, вибирати треба. Звісно, якщо за день передивитися усі латино-американські серіали, ріаліті-шоу і іншу єрунду, то тут буде важко інтелектуально збагатитися

гиги

будемо знайомі -- та що не вміє розпоряджатися часом ))))))))
афігеть!

вот уж дійсно -- почали про ТВ закінчили про таймменеджмент

от би поржали мої добрі знайомі які б це прочитали ))))))))

Та я вже поржав бо якщо людина пише що їй невистачає часу хронічно то вже можна поржати...
Якщо я за 1 годину можу пройти 6 км. то хоч би я тріс 7 км я не зможу пройти. Так що мені казати що не вистачає часу? ні це не часу не вистачає а за той час я можу пройти лише 6 км а не говорити "мені не вистачає часу пройти 7 км".
Тут так само не казати що не вистачає часу хронічно, а просто деякі речі неможливо зробити або подивитися той же телевізор.

Дем'яне! Якщо ви працювали, чи працюєте на роботі..невже у вас немає ЗАВАЛІВ??? Коли тих 24 години реально замало? Коли ти не встигаєш не те що поїсти, а й у туалет вискочити?
Чи це означає неорганізованість??? Не смішіть...я, наприклад, вмію добре планувати та організовувати свій час. Просто роботи буває забагато, а годин замало)

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Odarka Дем'яне! Якщо ви працювали, чи працюєте на роботі..невже у вас немає ЗАВАЛІВ??? Коли тих 24 години реально замало? Коли ти не встигаєш не те що поїсти, а й у туалет вискочити? Чи це означає неорганізованість??? Не смішіть...я, наприклад, вмію добре планувати та організовувати свій час. Просто роботи буває забагато, а годин замало)

Шановні, Ви почали офф-топити.
Про організацію робочого часу були дискусії. Якщо не було - створіть.

Так, дійсно офтопимо)

Дем'ян, напевно, просто максимально лінива людина))))))))))

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Odarka Так, дійсно офтопимо) Дем'ян, напевно, просто максимально лінива людина))))))))))

Іронія...

Пане Станіславський! Ну чесне слово - не дивимося.
Мені особисто не просто бракує часу на телебачення - мені його шкода. Коли працюю, то дивлюся увечері фільми на ДВД - це мені подобається. Сама обираю, що дивитися, немає дебільної, за перепрошенням, реклами, якщо мене не влаштовує якість дубляжу, можу поставити оригінальну доріжку з субтитрами - тобто суцільні переваги
На вихідних дивлюся телевізор за сніданком. Це займає десять-п’ятнадцять хвилин, і це завжди або новини, або прогноз погоди.
А хвамілії... Ну то таке... Я не ходжу на концерти Вєрки Сєрдючки, я не слухаю її пісень, навіть у маршрутках, бо маю власну музику - та я знаю, хто це. А що вдієш? Відкриваєш газету - а там хвамілія. Вмикаєш приймач - а там хвамілія... Чуєш щось про Євробачення - і тут вона знову, хвамілія. І не хочеш, так запам’ятаєш. А найгірше, це коли десь уривок пісні почуєш, і той уривок крутиться в тебе в голові, і немає на то ради... Хоча зараз, з плеєром у вухах, значно легше стало.

Усі серіали?! Нє, ви не лінивий, ви - феноменально працьовита людина. Їй-богу.
Мене не так давно запрошували в якості сценариста (одного зі сценаристів) для сюжету на цю передачу. Мова не йшла про те, щоби вигадати щось сльозогінне, а про те, як реальну історію підігнати під формат ТБ. Принаймні, так я це зрозуміла, бо все пояснювалося дуже туманно. Може, в мене б щось і вийшло, якби я більше зацікавилася. А може, й ні. Важко сказати, бо зацікавлення великого не було. Просто відчула, що не моє.
Отака історія.
До речі, про більшість шоу, телесеріалів тощо я тільки чую від своїх співробітниць. Маю таку роботу, що закрити вуха не виходить. А те, що я чую, не викликає бажання увімкнути телевізор.

Випало подивитися нині частину програми.
Можливо й справді трохи цинічно виходить, але, виглядає, що ті хто страждають, так не думають. Тому такий проект має право на життя.
Дядя Жора - суперприколіст