





, це як виявилось
комфортніше та цікавіше (принаймі для мене).
) копирсатись не у своїх вже набутих думках чи роздумах, а працювати над
новими, вийшло не багато, але всі ці "ідейки" приходили свіжими і скажімо мною
ніколи не чіпаними. І ще цнотливість делітанства. Про це взагалі можна писати
окремо, бо пункт "Страх перед банальністю" був просто відсутній, і як великий
гріх нікому не заважав, не комплексував... Саме в цьому є щось штовхаюче до чистих
(не плутати з "чіста"
) роздумів які
гріють нутро. Це якраз добре було видно, коли з"явилось намагання підігнати То
під ідею і виявилось, що і без ідеї воно є самостійне, хоча і безкорисне. Але як на
мене то у невагомості і є його приємність. З іншої сторони якщо би прочитала то
людина, яка є причетною до сінема, вона би тут крім банальності та питань "для
чого то взагалі" нічого б не почерпнула...






(на опитування, а не на торт
)
| Цитата: |
):
нарід читає (і дописує!) в одне, а голосує зовсім за інше - куди не дописує й навіть
не читає (тим не менш воно йому страшенно подобається).


)
) цього закладу(дів)).
), 
