Трохи про чай

Хочу запропонувати вашій увазі цикл розповідей про чай та чайну культуру. Буду радий почути ваші відгуки та питання та буду просто щасливий якщо для когось ці розповіді дадуть певний поштовх до зацікавлення чаєм... Якщо шановним форумцям буде цікаво можна спробувати влаштувати зустріч з дегустацією чаю та чайною церемонією.

1. Побутова філософія

При слові чай в більшості людей в свідомості виникає пакетик заповнений темним порошком з якого, якщо залити його окропом та трохи почекати, виходить коричневий напій. Якщо в цей напій вкинути ложку-другу цукру то ним добре запивати канапки, печиво, торт і т.ін. Можливо дехто надає перевагу листовому чаю над пакетованим, а дехто навіть знає що чай буває ще й зелений. Я ні в якому разі не хочу засуджувати цих людей, зрештою я і сам був таким ще кілька років тому. Адже так можна ставитись до будь-якого елементу повсякденної культури, наприклад до музики. Хочу просто сказати, що за багатьма речами до яких ми звикли відноситись буденно, утилітарно, стоїть цілий світ. Для того щоб відкрити його потрібні дві речі - перший поштовх (стимул) та активна позиція. Перше - щоб показати саму можливість існування чогось нового в повсякденному а друге щоб далі рухатися в цьому напрямку і знову ж таки весь час відкривати щось нове. Ці, можливо дещо банальні, тези, що викладені вище, підкріплені моїм власним досвідом щодо вищезгаданої музики та того ж таки чаю. І я б не був там де я є, якщо б не прочитав кількох інтернет-авторів, що пишуть про музику, та не ходив в гості до мого друга Олега, що час від часу запрошує мене на чай.

Тож сподіваюсь стати для декого першим поштовхом в світ чаю та чекаю на вашу активну позицію.

2. Історична частина та трохи філології.

Чай - дуже давній напій і пов'язаний він з найстарішою цивілізацією (з тих що дожили до нашого часу) - китайською.

Найбільш поширена легенда виникнення чаю пов'язана з буддизмом. В 6 ст. до н.е. такий собі Бодхідхарма (Рудобородий Варвар) заснув під час медитації. Прокинувшись і зрозумівши це він так розлютився, що вирвав свої вії та кинув їх на землю. З них і виріс чайний кущ. А буддійським монахам рекомендовано пити чай під час медитацій щоб не заснути. Цікаво, що перша письмова згадка про чай датується ранішим часом ніж ця легенда - 8 ст. до н.е

Інша легенда говорить, що під час подорожі імператору в горнятко з гарячою водою впало кілька листків з невідомого куща, після чого вода стала світло-жовтою та набула приємного смаку та запаху. Імператор наказав посадити та вирощувати такі кущі.

В 5-6 ст. до н.е. відкрили, що найкращий напій виходить з молодих листків чайного куща, тому в назвах напою стали
часто використовувати слово "ча" (молодий листок), яке набагато пізніше стало назвою цього напою в багатьох мовах світу. В Росії воно було трансформовано в "чай", а звідтам прийшло і в українську мову. В Англії, як відомо, чай - це "tea" (ті), подібно і в інших неславянських мовах Європи. Ці назви - похідні від китайського (малайського) "те", так називали чай в деяких південних регіонах Китаю де його вперше побачили (попробували) англійці. Можна сказати, що англійцям не повезло, бо ця назва дуже діалектна і мало-де використовувалася в Китаї.

Далі буде...

У Костика Москальця - є супер твір "Ода до чаю" почитайте колись)

в Кривому Розі на проспекті Гагарина є клуб "Шен", вибір чаю непоганий, апартаменти чудові, обслуговування на вищому рівні, досить якісні сорти чаю коштують біля 1-2 грн. за грам (ну для знавців елітних сортів і до 10 грн, але я "початківець")...
на першому поверсі кава яка завгодно, але я "підсів" на зелений чай, вже більше 3-х років нічого іншого з гарячих напоїв не вживаю
http://veselchack-ua.front.ru/photo/install/tea-installation.JPG
http://veselchack-ua.front.ru/photo/install/tea-inst.JPG

той що у золотявих двоунцієвих коробках - дешевий зелений (щоправда слабоферментований) чай, але чжецзянської фасовки, тобто без домішок, а грудка сухого чаю біля чайника - 1.20 за грам, неферментований, на мій смак дуже добрий, на жаль забув назву, щось нефритове чи спис, чи меч, чи м'яч зараз такого не везуть, але сортів, повторюю багато, біля сотні...

тих хто полюбляє чорні сорти чаю хочу застерегти, у старовинній книзі "Образцовая кухня" є глава про підробки продуктів, так от ще руські купці у 19 столітті винайшли "чудову" заміну чорному чаєві, забув назву дерева, але його листя після ферментації дають напій дуже схожий на чорний чай, відрізняється лист лише формою, не так видовжен та не маю дрібних зубчиків як справжній чайний, та є ще одна вада, набагато суттєвіша, хто років 30-40 тому їздив плацкартом має пам'ятати що коли провідниця заварювала чай (зазвичай грузинський №36, разових пакунків не було ще) то його, нехай дещо неелітний, аромат швидко сягав
останнього купе, згадуєте? а тепер зрівняйте почуття при заварюванні сучасних чорних "чаїв"... отож... зрозуміло навіщо "бергамоти", "лимони", "полуниці" та інши "ідентичні натуральним" аромати? можливо якщо купувати чорний чай по 100 грн за пачку - дістанеш справжній чай, але я цьго не знаю, можливо хтось інший розповість...

дещо сумбурно, але мене відволікли, прибиральниця випхала з кабінету, дотепна дівчина, якщо робиш вигляд що дуже зайнятий вона каже "ВАС ОБМЫВАТЬ?!!!" - ні, кажу, ще мабуть зарано...

мила пані, ніколи не купуйте ціх "принцес" та "графів" це погано вплива на травлення як казав проф. Прєображенскій
до того ж і спирт можна буде використовувати за призначенням, проф. радив гарячим закусювать, бувайте здорові

Тема цікава і якщо вона піде у запропонованому руслі, то мала б залишатися в культурі

Я чекаю на продовження і хочу знати де мешкає Олег Воробйов

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Юрій Філатов мила пані, ніколи не купуйте ціх "принцес" та "графів" це погано вплива на травлення як казав проф. Прєображенскій

тема потроху перетворюється у обговорення підробок?

якщо мила пані не проти, та я не набрид із своїм "досвідом" ще одна порада

якщо продукт має невластиві йому назви та/або оформлення - то більш за все - підробка, я дівчатам з абонслужби кожного свята купляю власноруч вина, пригощаю та щось розповідаю, але попри усі заклики ніколи не куштувати навіть (бо хто зна) напоїв що розлито у поцяцьковану пляшку у формі фламінго сідаючого на яйця та ще з назвою на кшталт "Сльози монашки опісля візиту чорного генерала" вони таки щоразу відвуючи крамниці чомусь надають перевагу саме напоям що "вироблено за оригінальною технологією з кращих європейських сортів" і байдуже що для вина так само як і для чаю непотрібні ніякі технології окрім традиційних, та сорти окрім тих що принаймні мають певну назву... так що нехай вже собі чай буде чаєм, мадера мадерою, а вишня справжньою чорнокоркою, а не чимось зимовим та ще й з мигдалем...

Білою заздрістю заздрю Вам Бо у Львові такого клубу, наскільки я знаю, немає Я вже піднімав цю тему в Балачці - "Підкажіть чайні місця у Львові" (http://misto.ridne.net/viewthread.php?tid=3549). Нажаль нічого нового наразі для себе не дізнався

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Юрій Філатов http://veselchack-ua.front.ru/photo/install/tea-inst.JPG а грудка сухого чаю біля чайника - 1.20 за грам, неферментований, на мій смак дуже добрий, на жаль забув назву, щось нефритове чи спис, чи меч, чи м'яч зараз такого не везуть...

На вигляд - симпатичний чай і досить дорогий (якщо я правильно зрозумів - 120 грн. за 100 гр). Нажаль в умовах фактичної відсутності конкуренції в секторі елітних чаїв на нашому ринку неможливо визначити чи справді це адекватна ціна Швидше всього вона завищена в кілька разів! Принаймні що стосується компанії "Світ чаю", яка представлена у Львові кількома точками, що продають чаї на вагу, то роздрібна ціна на їхні чаї в 2 рази вища ніж гуртова на їхньому сайті http://www.svit-chaju.ua.

В світлі вищесказаного хочу вам порадити попробувати чай "Snow Sprout" від торгової марки "Доброе утро" в такий пластмасовій баночці з зеленою етикеткою - 100 з чимось грам за 15 грн. В своїй ціновій категорії це один з найкращих зелених чаїв. Його іноді можна зустріти (принаймні у Львові) в супермаркетах і магазинах. Він дуже подібний на вигляд (хоча багато якісних зелених чаїв виглядають так) і я підозрюю, що він при своїй в 10 разів меншій ціні є співмірним по якості. Хоча стверджувати цього не можу і буду радий якщо це не так. Хотілося б вірити що хоча б в Кривому розі можна купити якісний чай по більш-менш адекватній ціні.

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Олег Воробйов ...чи справді це адекватна ціна Швидше всього вона завищена в кілька разів!

дякую за пораду і майже повністтю згоден з паном, осьо на полиці (я ще на роботі) стоять поряд 3 порожніх баночки і 1 майже повна, непоганий чай, в нас продається майже всюди (я купляю по дорозі на роботи у підземному переході) але за ціною 10-11 грн. Але порівняно із згаданим мною чаєм заварювати можна лише один раз, присмак "сирого гарбуза" майже відсутній, аромат цілком природний але грубішій за дорожчи сорти. Спробуйте подібний за ціною та фактурою чай від фірми "Ласковый чай" - попри бредової назви, якість гідна, але краще якщо знайдете московького чайного дому, я зацінив "Зелений сніг" та "Соснові гілки", китайські назви не пам'ятаю, а пакунки вдома, на роботі пити такі чаї занадто
якщо знайдете - не пошкодуєте, зокрема "Зелений сніг" - дещо особливе для такої ціни (з півроку тому 25 грн за 75 гр пакунок)...
ще одне, ніколи не пийте зеленого чаю натщесерце або ж навпаки наївшись як камікадзе...

переглянув свій допис та ще раз здивувався скількі спільного із вином, адже і мадера трирічной витримки відрізняється від колекційної 15 річної так само, відсутні зміни смаку та аромату поміж першим та наступними ковтками, аромат цілком властивий мадері але немає тонкого "пляшкового" відтінку, та й настрій після колекційної відчутно інший, спокійніший чи більш душевний... хоча за настрій зрозуміло, компанія відрізняється та й обстави вживання... (радісно вигукує) але ж і з чаюванням те саме! на все добре, приємного чаювання всім форумчанам, а хто не полюбляє то й кавування

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Олексій Тема цікава і якщо вона піде у запропонованому руслі, то мала б залишатися в культурі Я чекаю на продовження і хочу знати де мешкає Олег Воробйов

У Львові, я вже поправив свій профіль Перепрошую, що не зробив цього раніше.

Доречі, в Києві, як і в Кривому Розі, є чудовий чайний клуб - http://www.cha.com.ua. Нажаль я там не був

3. Види чаю: ботаніка та технологія

Відразу хотів би зазначити, що будь-який чай (чи то чорний, чи то зелений, чи будь-який інший) виготовляється з одного і того ж самого виду рослин - чайного куща (чайного дерева). Це багаторічна рослина. За сучасною ботанічною класифікацією чайний кущ відноситься до родини камелій і навіть називається "Камелія китайська". Не дивлячись на належність до одного виду, чайні кущі можуть досить сильно відрізнятися між собою. Розрізняють три піддтипи чаю, які, мабуть, сформувалися, насамперед, завдяки
кліматичним умовам у відповідних регіонах: китайський підтип - кущі заввишки 1,5-2,5 м з невеликими ніжними світлозеленими листочками, індійський підтип - дерево до 10-15 м (!!!) з великим, грубим листям та індо-китайський (переважно росте на острові Цейлон), що являє собою щось проміжне між двома попередніми. З китайського чайного куща роблять і зелений і чорний і весь інший чай. З двох інших підттипів - в основному чорний чай, оскількі для зеленого чаю вони загрубі. Хоча на ринку (зокрема і на нашому) можна часто зустріти зелений цейлонський чай, його якість значно гірша за якість китайського.

Найважливішим чинником в утворенні різних видів чаю є процес обробки зібраного чайного листя. Взагалі ж весь процес виглядає так (джерело - http://tea.volny.edu):

1. Збір листя
2. Cортування
3. Підвалювання (не певний, що це хороший термін )
4. Скручування
4. Ферментація
5. Сушка
6. Сортування, маркування, пакування, ...

На етапі збору листя обривають або руки симпатичних китаянок чи індусок (робота це дуже тяжка) або машинами на зразок великих порохотягів. Преші акуратно складають листя в корзини, а про те що роблять други навіть казати не хочеться. Скажу лише, що з листя зібраного машинним способом, може вийти лише чай дуже низької якості, найчастіше така сировина іде або на чай гранульований, або на чай в пакетихах. Адже для приготування якісного чаю мають використовуватися лише молоді листочки та бруньки, а машини, звичайно ж, засмоктують все підряд, ще й листя при цьому ламають.

На етапі сортування викидають погане листя (наприклад хворе) та іноді відділяють найбільш цінні молоді листочки для самого вишуканого чаю.

Підвалювання - попередня сушка чаю (краще природнім способом, але часто використовують сушилки ) коли листя втрачає приблизно половину вологи.

Скручування дуже важливий процес, мета якого - витиснути побільше соку з чайного листя. Це створює належні умови для наступного і найважливішого етапу процесу - ферментації. Скручування знову ж таки може бути мшинним та ручним. Машинне нема чого обговорювати - це ще одна ланка в створенні низькоякісних (гранульованих чи пакетованих) чаїв. А ручне скручування (знову ж таки дуже тяжка робота, яку теж переважно виконують жінки) виглядає так: беруть підсушене листя, скручують в трубочку і розкачують подібно до тіста. Певні сорти чаю скручують не в трубочки, а в кульки і в такому вигляді і залишають
(наприклад відомий тип чаю - "ганпаудер", по нашому "порох"). Після скручування колір чайного листя суттєво темнішає, але залишається зеленим.

І нарешті найважливіша ланка - ферментація. Важливість цього етапу є передусім в тому, що його можна провести безліччю способів і таким чином отримати безліч видів чаю на виході. Завдяки цьому з одного і того самого матеріалу можна приготувати такі різні речі, як зелений та чорний чай, а також безліч інших: улунь, пуер, білі та жовті чаї і т.д. Сам процес ферментації - це окислення тих речовин, що знаходяться в чайному листі під дією ферментів (каталізаторів, тобто пришвидшувачів і модифікаторів процесу окислення), що знаходяться в соці витисненому з того ж таки листя на попередньому етапі скручування. Цей процес з хімічної точки зору подібний на той, що відбувається з вином. Ферментація може тривати до кількох годин, після чого всі необхідні речовини повністю окислюються. При цьому листя поступово темнішає. Але можна і не чекати цих кілька годин а зупинити ферментацію раніше, розпочавши наступний етап - сушку. А в залежності від ступеня ферментації чай може бути таким:

1. Зелений. Це зовсім неферментований чай.
2. Улунь (улун, оолонг, oolong тощо). Це напівферментований чай. Він може бути і ледь-ледь ферментованим і майже повністю, при цьому колір сухої заварки може різнитися від темно зеленого до темно коричневого. Саме улунь вважається найвишуканішим чаєм і саме його використовують під час китайської чайної церемонії.
3. Чорний чай. Повністю ферментований чай. Доречі, це англійці назвали його чорним, а китайці називають його червоним. І мені так більше подобається

Це, звичайно ж, найгрубша градація. Є дуже багато ньюансів як на етапі ферментації, так і на інших етапах приготування чаю, дозволяють отримати дуже багато різновидів чаю в межах кожного з вищенаведених видів. А є такі (наприклад пуер), які в цю схему не дуже вписуються і я обов'язково розповім про них пізніше.

Останній етап - сушка. Проходить при досить високій температурі, при цьому процес ферментації припиняється, вся волога (з точністю до кількох відсотків) випаровується і чайний лист набуває вигляду знайомої нам всім схої заварки. Всі корисні, запашні та смачні речовини при цьому залишаються, причому в такому вигляді, що виділяються з сухого чайного листя лише під дією гарячої води.

Ну і остаточне сортування, пакування і т.ін. Все - чай готовий. Можна заварювати

Далі буде...

учора їдучи з роботи навмисне проїхав до наступної зупинки, дружина казала що там відкрили нову крамничку чай-кава...

що я мушу сказати, вибір менше ніж на Гагарина, але набагато більше аніж у підземці, купив той самий "Люйсюе" або "Зелений сніг", пакунок 50 г, за 22.55 (приємно здивувало) але при спробі пересипати у банку "Доброе утро" Snow Spout де зазначено 125 г, довелось шукати ще одну, знайшов - написано "Доброе утро" Maojian 75 г як кажуть відчуй різницю...

"Зелений сніг" виробляє компанія "Чайгород" http://www.chaigorod.com/
до речи у тій крамниці було понад 20 сортів чайгородського чаю (є досить дорогі, але усі паковані)...
були й "Сосновые иглы", але зовсім іншої компанії ООО "Русская чайная компания" теж непоганий вибір, але приблизно удвічи дешевше за чайгородські...
що мені ще сподобалось у чайгородських так це поетична розповідь про даний сорт, та поради по заварюванню,
звіт дивитися тут (загалом близько 300 к):

http://veselchack-ua.front.ru/photo/install/tea-inst1.JPG
http://veselchack-ua.front.ru/photo/install/tea-inst2.JPG
http://veselchack-ua.front.ru/photo/install/tea-inst3.JPG
http://veselchack-ua.front.ru/photo/install/tea-inst4.JPG
http://veselchack-ua.front.ru/photo/install/tea-inst5.JPG
http://veselchack-ua.front.ru/photo/install/tea-inst6.JPG

чай чудовий, але більше всьго мене здивувало ось що:

сьогодні впершись по ftp на свою сторінку, та скопіювавши туди фоткі я ж схотів перевірити експлорером по http і одразу відкрив tea-inst.JPG той що згадувано у попередніх дописах

!!! УВАГА !!! СПОЙЛЕР !!!
- = пан Олег це китайський шпигун = -

на згаданому фото ніякий ні елітний чай по 1.20 грн за 1 грам, там дійсно "Доброе утро" Snow Spout, ну можливо "Доброе утро" Maojian оскільки вже і така банка в мене знайшлася, але точно не можу сказати, фотка стара, але як цей пан по фото сорт визначає, для мене - загадка, якщо він ще знає гладенького лисого добродія на моєму домашньому чайнику - годі й вагатися, гайда усі до нього в Шао-Лінь

які ще сорти зеленого листового чаю можу порадити, це київський від "Джей Еф Кей Юкрейн" (саме так і написано) торгова марка "Ласковый чай" (роздивляеться банку) цікаво на звороті є зовсім трохи українською, мабуть увесь іде на експорт у Москву... банка подібна до згаданих банок севастопольського ООО Добрыня-Дар торгова марка "Доброе утро"

додавши чжецзяньські чаї (з верблюдами замість ТМ) маємо непоганий вибір відносно недорогих листових зелених чаїв...

більш дорогі чаї поки що не можу порадити, треба відвідати "Шен" бо знову набрешу такого що дістану від гуру... на чай...

чаї ароматизовані, зв'язані та такі інші "очи невідомих тварин" теж не можу порадити бо не куштував, можливо хтось (не буду вже тицяти пальцем) розповість докладніше...

наступного разу, якщо цікаво, відсканю тему про фальсифікацію чаїв та кави з "Образцовой кухни" П.Ф.Симоненко 1892, там багато цікавого, але не торкаючись зараз хімічного аналізу попілу після згоряння досліджуваної речовини на "платиновой пластинке" -
зауважу що підробку з листя "капорки" (Epilolium Angustifolium) цей кухар розпізнає так:
"приливаютъ 90% виннаго чистаго спирта" (от же ж гад) "даетъ слизистые хлопья и жидкость мутится" (тато пані fish влучив у 10-ку та недаремно, дивись далі) "капорка, вмЪсто того, чтобы возбуждать бодрость, как это дЪлаетъ китайскій натуральный чай, напротивъ, утомляетъ организмъ и вызываетъ сонливость" (ну замість "ять" довелось "Ъ", а що я зроблю...)

всім приємного чаювання, доброго чаю і (як полюбляє казати мій директор) "до чаю", посміхайтесь

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Юрій Філатов Спробуйте подібний за ціною та фактурою чай від фірми "Ласковый чай" - попри бредової назви, якість гідна, але краще якщо знайдете московького чайного дому, я зацінив "Зелений сніг" та "Соснові гілки", китайські назви не пам'ятаю, а пакунки вдома, на роботі пити такі чаї занадто якщо знайдете - не пошкодуєте, зокрема "Зелений сніг" - дещо особливе для такої ціни (з півроку тому 25 грн за 75 гр пакунок)...

Хочу до Кривого Рогу! Бо він, порівняно зі Львовом, виглядає як справжній рай. В нас щоб знайти порівняно прості чаї типу "Ласковый чай" чи "Дорое утро" треба добре пошукати, а про чаї московького чайного дому я взагалі мовчу

4. Ще про технологію

Розповідаючи про технологію створення чаю, я не згадав ще два етапи, які є необов'язковими, однак дозволяють отримати ще більше варацій цього напою.

Перший необов'язковий етап вироблення чаю – ароматизація. Найбільш поширені (і при цьому автентичні – їм вже більше ста років) типи ароматизації – це ароматизація чорного чаю бергамотом та зеленого жасмином, але можна зустріти й інші ароматизації: лотосом, персиком, вершками, апельсином, полуницею і т.ін. Чесно кажучи я, як і більшість моїх знайомих серед тих, хто обізнаний з чаєм, ставлюся до ароматизації чаю скептично, особливо до різної псевдо-екзотики типу “зеленого чаю з кусочками папаї, персику та пелюстками волошок” Хоча слід зауважити, що коли я тільки починав цікавитись чаєм, ця псевдо-екзотика, що зустрічається на нашому ринку, зокрема, в точках “Світ чаю” (у Львові - ВАМ, вул. Січових Стрільців) і в асортименті компанії “Форсман”, мене дуже приваблювала і я пив такий чай досить часто. А зараз п'ю все рідше. Справа в тому, що хороший чай – це дуже тонкий напій, в смаку та ароматі якого присутні дуже багато ньюансів, у відчутті яких і полягає справжня насолода. Якщо ж в чай вкинути якихось фруктів, чи ще чогось подібного, то сильний смак та аромат цих домішок витіснять всі чайні ньюанси. На чайному жаргоні такі суміші так і називають - “компот”. Безумовно такі напої можуть бути смачними і ароматними, але я б їх до чаїв не відносив, бо до компотів вони справді ближчі.

Другий необов'язковий етап – це створення з різного (вже готового) чаю чайних сумішей (купажів, блендів). Метою при створенні суміші можуть бути або створення усередненого ніби-то непоганого чаю з невеличкої купки дорожчого і хорошого чаю та великої купи дешевого, або сторення чогось оригінального з різної сировини приблизно однакової якості. Класичні, відомі вже багато років суміші, – це “Англійський сніданок”, “Англійський обід”, “Ірландський сніданок” тощо. Вони присутні в асортименті багатьох компаній і мають певну більш-менш стандартну рецептуру. Наприклад класичний “англійський сніданок” - це нічим не ароматизована суміш індійського (іноді цейлонського) чороного чаю та китайського чорного чаю, якщо більш конкретно то кімуну (про те що це за чай я розповім пізніше). А називається він так тому що є досить міцним і може запросто замінити собою зранку каву. Я наприклад каву зранку п'ю в середньому раз в тиждень, а всі решта дні – чай, часто якраз “англійський сніданок”. Хоча ця рецептура вважається певним стандартом, певні виробники дозволяють собі деякі фантазії на цю тему, наприлад заміняють кімун на кенійський чай або взагалі ароматизують цю суміш бергамотом. Особисто я був неприємно вражений коли вирішив спробувати “англійський сніданок” від “Едвін”, а він виявився з бергамотом Вже кілька місяців ніяк не можу допити Взагалі ж з компаній присутніх на нашому ринку найкращий “Англійський сніданок”, на мій погляд, пропонує “Ахмад”. Деякі компанії також створюють різноманітні оригінальні (власні) купажі, але таки експерименти рідко бувають вдалими.

Взагалі ж ароматизовані чаї та суміші на мій суб'єктивний погляд (який, щоправда, співпадає з точкою зору знавців чаю) – це аж ніяк не найкращий чай. Навпаки саме в чистому чаї (не у всьому звичайно), а ще бажано зібраному в на одній і тій самій плантації та в один і той самий час (пору року) присутні найбільше ньюансів смаку та аромату. А ароматизовані чаї та суміші добрі для початку знайомства з чаєм, та іноді з чисто функціональної точки зору (“англійський сніданок” як замінник кави).

Далі буде...

А чи можна Вас попросити ще фотографію упаковки того чаю. Бо сайт "Чайгороду" в мене щось не відкривається. Попрошу всіх знайомих шукати за цими чаями у Львові, раптом хтось знайде Хоча сумніваюсь

Цитата:

на згаданому фото ніякий ні елітний чай по 1.20 грн за 1 грам, там дійсно "Доброе утро" Snow Spout, ну можливо "Доброе утро" Maojian оскільки вже і така банка в мене знайшлася, але точно не можу сказати, фотка стара, але як цей пан по фото сорт визначає, для мене - загадка, якщо він ще знає гладенького лисого добродія на моєму домашньому чайнику - годі й вагатися, гайда усі до нього в Шао-Лінь

Це все таки "Доброе утро" Snow Sprout а не "Доброе утро" Maojian, другий виглядає трохи інакше, бо я його якраз зараз п'ю

... але не у Львові

Компанія Twinings - одна з найстаріших чайних компаній світу, заснована в 1706 році (299 років!). І з 1837 року до цього часу має офіційний статус постачальника чаю до столу англійської королеви! Безумовно це все викликає певну довіру.

Взагалі ж Twinings в основному спеціалізується на сумішах (дивись мій попередній пост про ароматизацію та суміші) і має в асортименті лише кілька чистих чаїв. Хоча серед сумішей трапляються досить хороші, зокрема я чув багато хороших відгуків про їхні суміші "Російський караван" та "Принц Уельський". Нажаль на нашому ринку я їх не бачив Мені особисто довелося попробувати лише їхній "Ганпаудер" (по нашому порох - популярний вид зеленого чаю). Він був непоганий, але не краще за аналогічний чай від "Ахмад" чи "Доброе утро", при тому, що він в 4-5 разів дорожчий.

Тому я їхні чаї не дуже купую, бо вони непогані, але не виправдовують своєї ціни. Тобто аналогічної якості чаї можна купити суттєво дешевше. Єдиний можливий виняток - їхній чай "Вінтаж Дарджилінг", який всі дуже дуже хвалять. Але в мене до нього руки наразі недійшли.

Загалом трохи пізніше, коли розповім більше про те який чай буває, спробую зробити аналіз асортименту чаю на львівському ринку (з власного досвіду).

Зелені чаї Чжецзяньської чайної фабрики на нашому ринку представлені чаями "Верблюд" (в них на всіх пачках верблюд намальований). Якраз їхні пачки є на чайній інсталяції Юрія Філатова, яку він демонстрував раніше (http://veselchack-ua.front.ru/photo/install/tea-installation.JPG).

У Львові я бачив лише порівняно дешеві їхні чаї (від 3-4 до 7-8 грн за 100 грам), а чи існують дорожчі не знаю. Кілька цих чаїв я пробівав (правда трохи давніше), деякі (ті що дорожчі) непогані, але не більше. На мій погляд Мабіть найбільше мені сподобавя їхній золотий та срібний порох (gunpowder) в маленьких пачках по 50 грам. В магазинах я їхніх чаїв не бачив, лише на чайних розкладках на ринках (наприклад на Стрийському, також на Новому що на Петлюри, думаю і на інших є).

Що стосується чаю ароматизованого саусепом, то він є в аортименті вже не раз згадуваних мною (не завжди в позитивному контексті) точок "Світ чаю" (ВАМ на Виговського 100, Січових Стрільців - маг. навпроти юридичного факультету ЛНУ є й інші). Я теж колись його пробував і було непогано, але зараз в мене відношення до ароматизованих чаїв значно скептичніше

5. Географія

На якість чаю суттєво впливають умови його вирощування, зокрема клімат в регіоні, де чай росте. Крім кліматичних умов в різних регіонах склалися також і власні традиції вирощування та обробки чаю. Найбільшими виробниками чаю є Китай, Індія та Шрі-Ланка (Цейлон), але порівняно помітними виробниками є також Кенія, Індонезія, Японія, Тайвань (який ніби-то частина Китаю, але в багатьох аспектах, зокрема і в чайному, досить незалежний). Загальний список виробників – близько 40 країн. Україна в цей список не входить, хоча теоретично кліматичні умови в Криму є більш-менш прийнятними для вирощування чаю. Зате Україна знаходиться на 5-му місці серед країн, що найбільше закуповують чаю! Попереду – Англія, Росія, США та Канада. Правда це не означає, що ми весь цей чай споживаємо, адже в Україні є багато фірм, що розфасовують чай, а потім його експортують. Як приклад можна навести харківську фабрику фірми “Ахмад” (транснаціональної чайної корпорації), що фасує чай не лише для України, а й для Росії.

Китай. Китайська культура, культивуючи вирощування та споживання чаю на протязі тисячоліть, створила неймовірно різноманітну кількість сортів чаю. Говорять про 500-600, але це, звичайно ж, умовне число. Основним чаєм (принаймні для повсякденного пиття) є зелений, а більш елітним вважається улунь (переважно саме його використовують для китайської чайної церемонії “гунфу-ча”). Менш розповсюджений в Китаї червоний чай (чорний по нашому), але і його китайці придумали багато різних видів. Крім того існує ще специфічним чином ферментований (часто кажуть - переферментований) чай пуер (пу-ер, pu-erh), неферментований білий чай, слабоферментований жовтий (пушонг, Бао-Джонг, Bao Jong, Baozhong). І купа підвидів кожного з них. Певні види чаю вирощують по всій території Китаю, але більш елітні – лише в певних провінціях, або навіть на певних плантаціях. Про все це різноманіття я спробую з часом розповісти

Індія. Для багатьох менш обізнаних з чаєм європейців саме Індія в першу чергу асоціюється зі словом “чай”. Пов'язано це з тим, що англійці, які потихеньку стали підсідати на чай в 18 ст., постачали спочатку чай з Китаю. Але в середині 18 ст. Китайський імператор заборонив експорт чаю з Китаю (невдоволений певними діями Ост-Індської компанії, а саме контрабандою опіуму). Англійці вирішили вирощувати чай в своїй колнії – Індії, і спочатку спробували культивувати там китайські сорти чайного куща. Але клімат був не той і китайський чайний кущ рости не хотів. Тоді було вирішено вирощувати місцевий різновид – чайне дерево, яке в Індії росло диким і місцеві жителі не робили жодних напоїв з його листя (принаймні масово). Після цього рішення англійці досягли неабиякого успіху в культивуванні чайних плантацій і на початку 20 ст. Індія стала найбільшим постачальником чаю в світі та залишається ним до сьогодні, виробляючи понад 30% сітового чаю, або 840 тисяч тон в рік. Прачктично весь цей чай – чорний, орієнтований на Європу та США і нажаль переважна більшість цього чаю є досить низької якості – пакетики, гранульований чай і низькоякісний листовий і т.ін. На щастя роблять в Індії і хороший чай - найбільш відомі індійські сорти чаю це Нілгірі, Ассам та Дарджилінг, що дістали свої назви на честь штатів, де вони вирощуються. Дарджилінг навіть неофіційно вважають найкращим чорним чаєм і називають “шампанським чаєм” за характерний мускатний присмак. Зелений чай в Індії майже не виробляють, та й виходить він не дуже, оскільки індійський різновид чайного дерева не дуже надається до цього. А от напівферментовані чаї в Індії нібито виробляють непогані, але їх дуже мало і я про них нічого більш конкретного не чув.

Шрі-Ланка (о. Цейлон). До середини 19 ст. тут були одні з найбільших кавових плантацій в світі а чай не вирощували зовсім. Однак хвороба кавового листя змусила переключитись на чай, вирощування якого згодом стало основою економіки Шрі-Ланки. Тут теж виробляють переважно чорний чай. Однак місцевий різновид рослини має трохи ніжніше листя, тому з нього роблять також і зелений чай, який, щоправда, суттєво поступається китайському. Що стосується чорного, то на Цейлоні роблять менше гранульованого чаю, а більше звичайного листового середньої якості. Однак і елітного чаю на Цейлоні роблять менше ніж в Індії, хоча чаї з районів Нувара Елія, Ува та Дімбула вважаються дуже хорошими.

Далі буде...

6. Кулінарія: приготування (заварювання) чаю

Процес приготування (заварювання) впливає на результат не менше, ніж весь попередній процес виготовлення чаю. Неправильним заварюванням можна легко зіпсувати самий найкращий чай. Краще навіть сказати так – чим краще чай тим легше його зіпсувати, тобто тим тяжче правильно заварити. Тому якщо Ви купили дорогий (якісний) чай і не задоволені його смаком і ароматом – не поспішайте… Можливо Ви його неправильно заварювали, а можливо просто не розпробували.

Не торкаючись зараз церемоніальних нюансів заварювання чаю, зупинюся детальніше на найважливіших функціональних моментах.

Вода. Має бути чиста і м’яка. Тому необхідний мінімум – побутовий фільтр типу «Бріти» чи «Бар’єра», які і почистять трохи воду і пом’якшать її, вилучивши з неї зайві сполуки кальцію (ті, що утворюють накип). І не забувайте почастіше міняти картриджі до таких фільтрів, оскільки вони швидко забруднюються, особливо жахливою водою, що тече з крану у Львові. Ідеальний щодо води варіант – це знайти чисте (бажано гірське) не мінералізоване джерело або струмок Китайці, які знаються на чаї, попробувавши воду зі струмка, відразу можуть сказати, чи підійде вона до чаю. Вони також кажуть, що воду краще брати з середньої течії струмка, тобто там, де він ще не надто широкий. Бо вгорі, де починається течія, занадто багато «янь» (чоловічої енергії), а нижче, де струмок вже перетворюється в річку, – занадто багато «інь» (відповідно, жіночої). Ой вже ті китайці … Оптимальним компромісом між фільтрованою водою і китайським способом її добування є джерельна вода в пляшках. Тут вже треба шукати і пробувати різну воду. Необхідна для чаю вода має бути якнайчистіша, максимально м’яка, не мінералізована і, бажано, солодкувата (природнім чином, а не за допомогою цукру ). Я, нажаль, лише збираюся зайнятися пошуком такої води, бо до цього часу обходився фільтрованою.

Приготування (нагрівання) води. Однин з найпоширеніших стереотипів полягає в тому, що чай треба заварювати окропом. Ні в якому разі! Окропом заварюють лише чорний чай і навіть не всі його види. Для зеленого чаю в середньому правильна температура 70-80 градусів, для улуня - 85-95, а для елітного білого чаю – взагалі коло 60. Нажаль часто навіть виробники пишуть на упаковках зеленого чаю, що його треба заливати окропом Взагалі ж кажучи, кожен вид чаю має свою найкращу температуру заварювання. Більш свідомі виробники її вказують на упаковці, але реально треба пробувати самому, виходячи з загальних принципів для різних типів чаїв, що наведені вище. Можна при цьому використовувати термометр, але, по-перше, мені не вдалося знайти в продажі у Львові такі термометри, а по-друге це не дуже романтично - самі китайці звичайно ж термометр у воду не пхають Тож як визначити необхідну температуру? Ми всі звикли що воду треба обов’язково кип’ятити і чим довше тим краще, оскільки при кипінні мікроби у воді знищуються. Але при кипінні вода також інтенсивно втрачає кисень, що дуже негативно впливає на її смакові якості. Тому якщо хочете кип’ятити воду – виключайте чайник відразу коли вона закипить, а ще краще – трохи раніше. Адже мікроби знищуються не процесом кипіння, а певною температурою, відповідно не має особливого значення чи це 100 градусів, чи 99,5. А якщо ви берете фільтровану або джерельну воду, то вона і так досить чиста і її можна пити без кип’ятіння. Щоб отримати воду певної температури (скажімо коло 80 градусів для зеленого) після того як вода дійшла до кипіння трохи почекайте поки чайник вистигне. Якщо він буде відкритий, то вода вистигатиме швидше. І І заварюйте чай. Наступний раз для того ж чаю спробуйте трохи холоднішу воду, а ще наступний – трохи вищої температури. І обирайте ту при якій чай найсмачніший Різницю в кілька градусів Ви може і не відчуєте, а от в 10-20 вже можна відчути. При занадто високій температурі хороший чай «звариться» і втратить багато нюансів свого смаку (зелений чай часто починає гірчити) та буде зовсім не таким ароматним як має бути, а при занадто низькій буде теж зовсім «ніякий». Це все здається дуже складним, але згодом розумієш що якраз в цих всіх нюансах і складностях і полягає велика частина задоволення від спілкування з чаєм.

Посуд і сам процес. Мінімальний необхідний набір посуду – це заварочний чайничок і горнятко. Матеріал, з якого вони виготовлені, може бути різний, але найбільш відповідним вважається фарфор (порцеляна), глина (не будь яка, найкраща – так звана ісинська, з однойменного родовища в Китаї) та скло. Бажано, щоб посуд був тонкостінний. Чайничок (а бажано і горнятко) треба перед заварюванням прогріти, тобто налити всередину гарячої води і трохи там потримати - тоді чай значно краще завариться. Після цього воду з чайника (горнятка) виливаєте, насипаєте всередину заварку і заливаєте гарячою водою (тої температури, що відповідає даному виду чаю). Можна після цього ще помішати ложечкою. Далі чекаєте поки чай заварите і виливаєте в горнятка Більшість чаїв допускають кілька заварок, тобто можна ще раз залити в чайничок воду. А потім ще раз Чим краще чай – тим більше заварювань він витримує. Але тільки поки він свіжий, ні в якому разі не залишайте використану заварку в чайничку на кілька годин (або взагалі до ранку), щоб потім робити з неї чай! Страшно згадати, але я колись таке робив

Загальний рецепт при заварюванні чаю – це 1 ложка сухої заварки на кожні 200 грам води (1 горнятко) плюс одна на всіх. Але я раджу Вам проекспериментувати з кожним конкретним чаєм відштовхуючись від цієї кількості. Адже і чаї різні, і кожна людина має свій певний смак щодо міцності напою. Варто також зауважити, що чай містить багато кофеїну, в середньому його кількість співмірна з тою, що містить кава. Тому не раджу пити чай пізно ввечері. Якщо ж дуже хочеться – то зробіть його неміцним, тобто візьміть поменше заварки.

Що стосується часу заварювання, то він теж різний для різних чаїв. Орієнтовно - 3-5 хвилин, але теж варто експериментувати. Перетримаєте – буде загіркий, недотримаєте – буде «ніякий». А якщо сподобається – значить добре вгадали

Далі буде...

Знайшов у Львові нову чайну крамницю - на вул Шевській - поруч з федерацією футболу Львівщини. Крамниця в закуточку - тому на дверях величенка вивіска ВІДЧИНЕНО - щоб було видно здаля
Щодо асортименту - то тут я не дуже фахівець, бо я більше "кавун".
Видно, правда, що відкрилися недавно, бо банками ще не всі полиці заставлені.

Дружня порада (офтопік)
Коли я купую каву там де завжди, то пані в "Галці" не питає, яку, а - скільки, бо беру вже багато років одну і ту ж суміш. Але в тій крамничці, навіть якщо станете постійним клієнтом, таке може не спрацювати. Чому?
Тому що торгують там дві дуже приємні пані-близнючки, яких ЗОВСІМ неможливо відрізнити

Наскільки я знаю віничок використовують в японській чайній церемонії.

Взагалі-то в Японію чай завезли з Китаю приблизно (наскільки пам'ятаю) тисячу років тому. І, відповідно, в Японії розвинулася традиція споживання чаю, яка була в Китаї тоді - тобто вживання так-званого порошкового чаю. Самі Китайці після того перейшли на зовшім інші способи споживання чаю і порошковий чай не вживають зовсім, а от Японці (в рамках своєї чайної церемонії) споживають порошковий чай дотепер.

Порошковий японський чай "мат-ча" готується з японського зеленого чаю "сен-ча" перемелюванням останнього в порох. І саме цю саму "мат-чу" збивають у невеликій кількості води бамбуковим віничком під час японської чайної церемонії. Щоб піна була і т.ін. Детальніше про японську чайну церемонію (російською мовою) можна почитати тут:
http://www.ezhe.ru/ib/issue.html?247

Що стосується збивання звичайного листового чаю аналогічним чином, то мені тяжко сказати чи дасть воно якийсь додатковий ефект. Основна екстракція "ароматичних" та "смакових" речовин з заварки чаю відбувається шляхом звичаного їх розчинення в гарячій воді. Швидше навпаки таке "збивання" може дати негативний ефект, особливо для якісних чаїв. Але з певністю сказати не можу - не пробував. Довіряю в цьому плані китайцям

пане Олег, з насолодою прочитав Ваши поради, продовжуйте "лікбез", будь ласка...

від себе додам, що порцеляна та скло не тримають вологу на відміну від ісиньських глин, або іциньських, "цин" здається означа "п'ять", отже іцинь - щось типу п'ять земель, тобто там глини 5-ти кольорів, я жовту та зелену не випробував, а з рудої, коричневої та чорної кращою здається коричнева... тобто скло та порцеляна "байдужі" до складу рідини що в них, вони "відчувають" лише температуру...

щодо температури - повністтю згоден з Олег-цзи, я використовую мікрохвильовку і один той самий посуд для прогріву води (увага! глину неможна ставити у мікрохвильовку) таким чином підібравши певну потужність (макс.) та час прогріву маю стабільну температуру води, хоча виміряти також немає чим, але це мене не хвилює, адже значення температури не скуштуєшь...

щодо води - в нас вода з Дніпра, достатньо м'яка, фільтр пітерського виробництва "Аквафор", картриджу вистача на 1000 літрів, але я викидаю як тільки вода неподобається, можливо завчасно, бо хтось з дітлахів міг дуже сильно відкрити кран , але замінити картрідж на 1000 літрів зовсім не те що на 5000 або 10000, там принаймні третю (останню) частину води будешь пити, кривитись та поглядати на жабу, чи придаве чи ні

щодо "ян" та "інь" - тема не розкрита, чого більше потребує зелений чай? чи міститься потрібний компонент у "консервах" з води? пишить ще...

7. Знамениті чаї Китаю: Вступ

Спробую більш докладно розповісти про відомі види чаю. В цьому плані надзвичайною різноманітністю відрізняється, звичайно ж, Китай. Майже в кожного китайського виду чаю довга історія в не одну сотню, а то й майже в тисячу років. А їхні назви є дуже образними та романтичними, пов’язаними або з зовнішнім виглядом чаю, або з історією самого чаю чи місця, де він росте. Назви «Люй Сю» (зелений сніг), або «Бі Ло Чунь» (смарагдові спіралі весни) – типові приклади образного опису зовнішнього виду чаю, а «Лун Цзинь» («Колодязь Дракона») або «Те Гуань Інь» («залізна Гуаньінь», де Гуаньінь - богиня милосердя) – назви пов’язані з легендами навколо самого чаю, або місця де його виробляють. Часто перед назвою чаю додають назву місцевості, з якої він походить, і майже для всіх чаїв це місце є унікальним. Наприклад, справжній «Лун Цзинь» - це «Сі Ху Лун Цзинь» (тобто «Колодязь Дракона» з «Західного Озера»), який виріс в конкретній місцевості, тобто поблизу озера Сі Ху.

Нижче я буду наводити звучання назв чаїв китайською мовою, але оскільки я мови китайської зовсім не знаю, я не можу гарантувати що це звучання зовсім адекватне. При відтворенні звуків однієї мови звуками іншої існує, безумовно, багато суперечностей. Щодо китайської найпоширенішим прикладом є назва столиці Китайської Республіки. В українській мові - це Пекін, а в англійській - Beijing, тобто Бейджин (чи Бейчжин), що, наскільки мені відомо, ближче до оригінального звучання назви цього міста китайською. Тому я буду намагатися навести всі відомі мені варіанти звучання назв українською та англійською мовами, але я не можу гарантувати, що не зустрінеться інший варіант цього звучання. Якщо ви захочете знайти якийсь конкретний чай, то найкраще знати і англійську і українську транскрипцію звучання його назви, та ще й переклад, який теж може бути неоднозначний. Дуже добре було б також знати написання назви китайською . Трохи пізніше я спробую підготувати відповідну табличку і викласти її в якомусь графічному форматі.

Також, розповідаючи про різні чаї, я намагатимусь, наскільки зможу, розповідати про їхню пропозицію на нашому ринку. Тут треба бути готовим до того, що елітний чай – задоволення недешеве . Хоча трапляються і приємні винятки, коли непоганий чай можна купити досить дешево.

Далі буде...

Думаю в пляшковій воді "інь" майже зовсім відсутній, оскільки будь-яка технологічна обробка більш шкідлива для до цього тонкого компоненту Та й форма пляшок на це натякає

Але якщо серйозно, то "інь" і "янь" це вже більш тонкі речі, я не готовий оцінювати їхній вміст у воді Мені б, наразі, знайти воду з задовільними прозаїчними характеристиками: м'якістю, смаком, чистотою і т.ін. А тоді вже можна думати про "інь" та "янь".

Тут я маю хіба що досить загальну відповідь: стать, як і інші характеристики, того, хто заварює, безумовно, впливає на смакові якості чаю. Адже це, поза іншим, також дуже тонкий енергетичний процес - той хто заварює передає свою енергію чаю. Чай заварений людиною в доброму гуморі, що добре до Вас ставиться, і т.ін. буде смачніший А якщо вона іншої статі - ще краще

Але взагалі в питанні тонких енергій я, нажаль, не фахівець тому більше сказати не можу

8. Знамениті чаї Китаю: Білі (Бай Хао, Bai Hao)

Я не розповідав раніше про білі чаї, оскільки формально їх можна вважати зеленими. Тобто це неферментовані чаї. Але в Китаї, та й взагалі в світі прийнято виділяти їх окремо, бо технологія їхнього виготовлення відрізняється від технології виготовлення зелених чаїв. При виготовленні білого чаю використовують найпростіший технологічний ланцюг - зірване листя відразу висушують, і чай готовий (на відміну від листя для зеленого чаю, яке перед сушкою скручують, щоб витиснути сік). Не дивлячись на таку просту технологію білі чаї виробляються в порівняно малих кількостях і є дуже дорогими. Це насамперед пов’язано з тим, що для білого чаю використовують лише бруньки, або перші листочки з брунькою. Інші ж чаї (зелені, улуні і т.д.) можуть робити як з найніжніших перших листочків і/або бруньок (тоді це буде елітний чай відповідного сорту з відповідною ціною), або з трошки грубіших листочків (тоді це буде той самий чай нижчого класу, але і ціна його буде нижча). Інша причина надзвичайної елітності білого чаю – історична. В усі часи такий чай пили лише імператори – простим людям він був недоступний. Його і зараз часто називають (переважно з маркетингових міркувань) «імператорським».
Китайською білі чаї називають – «Бай Хао», тобто «білий пух». Це пов’язано з тим, що саме брунька і найніжніші перші листочки чаю вкриті білим пушком, який зберігається завдяки делікатності обробки, яку проходить білий чай. В сухій заварці такі пухнасті чаїнки світло-зеленого, майже білого кольору добре помітні.
Отже деякі білі чаї:

Бай Му Дань (Пай Му Тан, по нашому – Білий Пеон, англійською – White Peony). Листя цього чаю збирають навесні при цьому вибирають бруньку і два листочки однакового розміру, які просто висушують. Результат справді нагадує бутон квітки, звідки чай і дістав свою назву. Вирощують Бай Му Дань в провінції Фуцзянь, що на Сході Китаю (це одна з найзнаменитіших чайних провінцій). В наших краях я зустрічав цей чай лише в точках «Світ чаю» під назвою «Пай Му Тан» по ціні 37 гривень за 100 грам. Ціна порівняно невисока, що наводить на думку, що це Бай Му Дань нижчого ґатунку. Це зовсім не означає, що чай поганий! І гроші такі заплатити не дуже шкода, тим більше що чай досить об’ємний, вже 30 грам його виглядає на око як «досить багато»
Ось так, до речі, виглядає «Бай Му Дань» від «Світу Чаю»:
http://ph.icmp.lviv.ua/~vorobyov/baimudan-svitchayu.jpg

Заварювати цей чай, як і всі білі чаї треба не дуже гарячою водою, градусів 60-70. Як і в інших білих чаїв, смак Бай Му Даня дуже легкий, майже непомітний. Таке враження що п’єш воду , тим більше що й колір настою дуже світлий. Але варто кілька раз попробувати і починаєш цей смак «розуміти».

Бай Хао Інь Чжень (по нашому – Срібні Голки з Білим Пухом, англійською – Silver Needles White Fur) Часто цей чай називають просто Інь Чжень (відповідно Срібні Голки, Silver Needles). Вирощують цей чай в тій же ж провінції Фуцзянь, для нього використовують лише досить великі бруньки з добре помітним пушком. Готовий чай виглядає дуже гарно – як маленькі шабельки світло-зеленого, майже білого кольору. Якщо правильно підібрати температуру води, то під час заварювання ці шабельки то опускаються на дно, то піднімаються догори – і так три рази! Мені нажаль такого ефекту добитися не вдалося, однак і без цього в прозорому посуді чаїнки Інь Чженя виглядають дуже гарно.
На нашому ринку зустрічаються фасовані Срібні Голки:

«Срібні голки» з «ексклюзивної колекції «Magrett» (близько 30 грн за баночку, здається біля 30 грам):
http://ph.icmp.lviv.ua/~vorobyov/inzhen-magrett.jpg

«Срібні голки» з «ексклюзивної колекції «Ahmad» (50-55 грн за баночку 50 грам):
http://ph.icmp.lviv.ua/~vorobyov/inzhen-ahmad1.jpg
http://ph.icmp.lviv.ua/~vorobyov/inzhen-ahmad2.jpg

Можливо є такий чай і в асортименті «Світу Чаю» - наразі не виясняв. Я пробував Срібні Голки від «Magrett». Смак знову ж таки дуже тонкий, ледь кислуватий. Треба добре розпробувати, щоб розібратися.

Взагалі-то я розпочав розповіді про чаї з білих, бо буду розповідати про різні чаї по зростанню їх ферментації – а білі це «найменш ферментовані» чаї. Однак не раджу розпочинати з них своє знайомство з чаєм, оскільки смак їх є надзвичайно легким і можна дуже легко розчаруватися. Раджу спочатку добре потренуватися на чаях зелених, а вже потім братися за білі. Про знамениті зелені чаї розповім наступного разу.

Далі буде…

Для Олега Воробйова.

По-перше, теж дякую за пізнавальні лекції.
А по-друге, у відповідь на"Необхідна для чаю вода має бути якнайчистіша, максимально м’яка, не мінералізована і, бажано, солодкувата (природнім чином, а не за допомогою цукру ). Я, нажаль, лише збираюся зайнятися пошуком такої води, бо до цього часу обходився фільтрованою" хочу сказати, що така вода є, правда, не у Львові, а в Раковці (це біля 15 км від Львова). Джерело дуже відоме і кожного дня туди приїжджає не менше сотні автомобілів. Я сам, коли буваю в тих краях, обов`язково затарююсь цією водою. Вона дуже збагачена сріблом, тому має саме той описаний солодкавий присмак і, звичайно, м`яка. До-речі, якось, закрита в пластиковій пляшці, вона в мене простояла більше півроку і не зіпсувалась!
Взагалі-то, можна б було обдумати проведення чайної церемонії там, в Раковці - ліси там чудові, соснові, повітря просто казка. Якщо знайти ще когось, крім мене, з автомобілем (може dr.Trollin зголситься), бо, думаю, бажаючих буде достатньо.

І це точка того самого "Світу Чаю". З тим самим постачальником і, як наслідок, ти м самим асортиментом. Навіть трохи меншим ніж в інших місцях Але дещо там все-таки є, тому хто ближче живе - можете заходити

З вишнею теж цікаво

Старий добрий чіфірок,- це коли нічого іншого нема.

Вибачие за рекламу, але якщо раптом комусь цікаво - прошу заходити

http://www.laocha.com.ua

До старої теми про заварювання чаю

Виявляється, є такий стандарт ISO 3103, який визначає стандартний метод заварювання чаю
http://ru.wikipedia.org/wiki/ISO_3103

а от трохи про інноваційні методики
тиць

Буде час - напишу про чай "по адміральськи"...

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Hanor Narasson Буде час - напишу про чай "по адміральськи"...

Ну гаразд...
Чай по-адміральськи.
Треба пришвартувати яхту в такому місці, де поблизу є сад, в якому росте м'ята гостролиста (інша не годиться). Із самого ранку йдете до саду, зриваєте з кущиків самі верхівочки (там де 4 листочки), але так, щоб не збити росу. Якщо в той день немає роси, то чаювання слід відкласти. Несете їх на яхту, знову ж вважаючи, щоб не збити росу. На камбузі слід обов'язково відкрити один з ілюмінаторів.
Кладете м'яту в чайничок, досипаєте в пам'ять про адмірала Нельсона 2 унції чаю "Англійський сніданок". Заливаєте окропом при температурі 97,52 градуси С (вважайте, щоб була саме така температура!).
По секундоміру чекаєте 54 секунди.

Після того швиденько виливаєте всю ту бурду з чайничка через ілюмінатор, в чайник наливаєте гарного коньяку і розливаєте по філіжанках!
Приємного чаювання!