І дівоча відповідь

Поставида оце питання чоловікам і чомусь відразу захотілось відповісти на зустрічне питання.
Мабуть, не завадить вам знати суб'єктивну думку однієї конкретно взятої 18-річної Зіроньки. Сподіваюсь, жіноча аудиторія додасть і свої погляди на тему "ідеальний чоловік".
Так от. Чоловік передовсім мусить бути мужнім, Можливо, це неточне слово, але немає ж чоловічого аналога слову "жіночність".
Люблю, коли від чоловіка пахне сигаретами і одеколоном (тільки ж не "Тройним"-- а запах алкоголю відштовхує.
Чомусь люблю кремезних, навіть вгодованих трохи.
Люблю, коли Він не боїться примати рішення. І брати на себе відповідальність за них.
Люблю впевнених-- от тільки там дуже близько межа з нахабством.
Люблю, коли Він вміє жартувати. Розумні жарти, а не анекдоти, на які сміятися себе не змусиш навіть з ввічливості.
Люблю розумних взагалі. Розум, на мій погляд, найважливіша чоловіча принада. Люблю, коли з Ним цікаво говорити не лише пр вчорашній футбол, а й про Ніцше і совість.
Люблю, коли можна бути слабкою. Говорити:"Ти ж мужик..." не з іронією, а з довірою.
Ненавиджу,коли намагаються "справити враження". Нещирість ненавиджу. А від красивих фраз з індійських фільмів взагалі нудить. І зірок не даруйте-- то така банальність. Тим більш, що все небо вже кілька разів передароване. Даруйте просто любов.
І будьте чоловіками.

Цікаво як... Суперова тема. Я оце собі замислилась, а які ж у мене вимоги до чоловіків? І відразу слово це відкинула - вимоги. Це так звучить, наче мені хтось апріорі щось винен. Тому заміню на побажання.
Я от, на відміну від Зіроньки, люблю, коли мені говорять красиві фрази, тільки не штамповані. Це побічний ефект мого письменництва так проявляється. Мільйон років тому, один чоловік - іспанець, дивлячись на мене, сказав "Знаєш, я міг би осліпнути прямо зараз - все одно, нічого і нікого, кращого за тебе, я в житті більше не побачу". Не те, щоб я направду була така вже красуня, і не те, щоб він хотів осліпнути , але цей комплімент я оцінила.
Мені подобаються чоловіки, які поважають жінку. Бо, якщо ви помітили, у нас практично відсутня взаємоповага. Хто винен і що робити - то вже інша тема, але оці нав’язлі в зубах "Всі жінки - корисливі, ласі до грошей розпусниці, а на душу їм начхати!" або "Всі чоловіки про одне думають, одного хочуть, а на душу (див. вище) - то є вже тривожний симтом. Хотілося б, щоб чоловік поблажливо ставився до жіночих капризів (але не дозних забаганок) саме тому, що то жінка, що то - слабка стать, і що вона має на них право. До забаганок - але не до жінки, бо гірше не буває, аніж мужчина, що гладить тебе по голівці, усміхається, а в очах читається "убогая". "Мужик сказав - мужик зробив" - це просто не обговорюється, бо інакше то не мужик. Принцип "хазяїн свого слова - слово дав, слово взяв" безвідносно до статі - то жах. Практично з усіма заявленими побажаннями Зіроньки я погоджуюсь, додам лише, що люблю чоловіків парадоксальних (але не тих, у котрих дах у відрядженні , і дотепних - але це не обов’язково. То дуже тонка межа між різкістю і хамством, але "сюсі-пусі" (нещирі) на дух не переношу. Взагалі, у мене ідеал - це пара по сусідству. Жінка дуже переймалася, що чоловік не пише їй листів про кохання (з фронту). Нарешті отримала. "Запам’ятай раз і назавжди, що я тебе кохаю, і більше повторюватись не збираюсь". Я читала цей лист особисто і ніколи не бачила більш закоханих одне в одного людей. Сподіваюсь, в цьому році погуляти на 60-річчі їхнього шлюбу. Але сама дуже тішуся, коли мені кажуть "Я люблю тебе". Якщо це щиро, від серця, ці слова не можуть набриднути. Ніколи.
А взагалі... хай це буде на смерть забита банальщина, та хто підкаже, куди зникають усі ці вимоги чи побажання, коли приходить любов?

Наважусь підсумувати:
ЖІНКАМ подобаються ЧОЛОВІКИ
Звичайно, бо це природньо.
Всім іншим подобається те, що залишається

НУ МУЖЧІНА, ВІН І В АХВРИЦІ МУЖЧІНА
ПРОБЛЕМА НЕ В ТОМУ ЯКИЙ МАЄ БУТИ ІДЕАЛЬНА ОСОБА РОДУ "ВІН" ЧИ "ВОНА", ПРОБЛЕМА В СУМІСНОСТІ І СТЕРЕОТИПНОСТІ:"ВСІ БАБИ СТЄРВИ", ВСІ ІНШІ "РОГОНОСЦІ"
НЕ ТРЕБА ШУКАТИ ІДЕАЛІВ, ПРОСТО ЖИТИ З ТИМ ШО ОБРАВ, БО ПРАВИЛЬНО СКАЗАЛА НАТАЛКА: КУДИ ВСЕ ДІВАЄТЬСЯ, КОЛИ ПРИХОДИТЬ ЛЮБОВ- ОТ І КРИТЕРІЙ

Та хай напучують! Хто їх слухає?

Оце так логіка суджень!!!! Шкода що за такі здобутки нобелівських премій не дають!
Сміявся від душі!

Дуже приємно, що вже "ваш"!!!

Чоловіки, мабудь, будуть безмежно вдячні вам, шановні ЖІНКИ!!!

??????????
Інтернет - він і в Ахвриці Інтернет!
Не дивно буде, шо завтра на Форум завітає якась кобітка з племені маорі чи моавитянка (пригадуєте царя Соломона).

В мене склалося таке враження, що жіноча половина людства тобі дуже накучила, навіть дістала...
Ти хоч дівчат чи жінок поважаєш?

Це приємно чути, що я не права
Просто ви дуже билися словами із Зіронькою.

ОК, облишмо А про "Crowded House" я прочитала - сподобалось.

Вони їх ненавидять, просто є з ними, бо бояться самотності

"Внешне особенно одетые, «новые», может быть, останутся похожими на нынешних. Некоторые даже смогут вступать в интимную близость друг с другом, однако потомством не обзаведутся. Будут биологически несовместимы. Как человек и мартышка, например".

Добре, що не доживу.

Ой, ну не знаю... Мабуть, головне - вдало реінкарнуватися.

Тоді нема про що хвилюватися!

А хто казав. що ми без вас жити будемо?
МИ з вами живемо..така наша доля терпимо вас - тиака на судьба дівоча...

принаймні прості... вічно якісь сюрпризи всередині а лагідні часом трапляються. мій брат молодший наприклад...

Перш за все погоджуюсь з тим що "Чоловік передовсім мусить бути"....

Кохання - це прекрасне почуття, яке дуже легко вбити

Ги

Біда чорна, - хромосоми вимирають, реінкарнуватись нема куди... Жах! Коротше кажучи, як співав Висоцький, народжуйтесь баобабами

Це ще і дуже важка праця, а людина за своєю природою створіння ледаче...

Ну, якщо ледаче - тоді нічого й жалітися на те, що кохання помирає.
Любов треба плекати, але коли вона справжня - це не теплична рослинка. Її не вбивають випробування чи розлука, але часом дуже легко роздушити, як квітку, наступивши на неї...

чомусь "щирий, лагідний і простий" - це чудово, але тільки перший тиждень-два. Потім надоїдає. Хочеться "скритного, грубого і складного" . Думаю, що у хлопців це теж так. Будеш ніжною, доброю і домашньою - коханий відразу на голову вилізе. Станеш недоброю, дивною і впевненою в собі - задумається: воно ж моє, а шо то таке поробилося? І стане "щирим, лагідним і простим", щоб зорієнтуватися в ситуації. І так по кругу .... Я не маю на увазі "першу стадію закоханності" - тут ми всі добрі, лагідні, такі домашні... Як котики :-). Сидить в мене такий один на колінах (котик, не чоловік - чоловік спить давно). Щойно мурчав - а тепер дряпається Се ля ві, чи як там кажуть французи?

Супер, а мені з моїми самостійними і нетиповими думками самі ненормальні хлопи і трапляються, хоч я ніколи не шукаю чогось оригінального вони самі мене знаходять і нічо, прикольно виходить і ніжно-лагідно, і з баталіями. а типові мабуть просто пролітають повз, думаючи "порятуй мене, Боже, від тої вар"ятки"

2Ігор
а ти спробуй трошка відхлитися від усіх стандартів -- тобі це точно сподобається